Трамп і Путін поговорили. Про що домовились і чому перемир'я не буде

Левітт також підкреслила "величезний потенціал" двосторонніх відносин США та Росії.

"Це включає в себе величезні економічні угоди та геополітичну стабільність після досягнення миру", — йдеться у тексті.

Після заяв Левітт президент Дональд Трамп у мережі Truth Social заявив, що розмова з російським президентом була "дуже хорошою" та "продуктивною", однак жодних нових деталей не повідомив.

Раніше Україна сама пропонувала США домовитись хоча б про перемир'я на морі та у повітрі загалом, адже це проконтролювати легше.

Проте американська сторона на перемовинах у Джидді наполягала саме на повному перемир'ї на тридцять днів.

11 березня у Саудівській Аравії відбулася зустріч делегацій України й Сполучених Штатів. За результатами переговорів США розблокували військову та розвідувальну допомогу Україні, а Київ погодився на негайне перемир'я, якщо на це піде Путін.

Згодом, 13 березня, Путін прийняв у Москві спецпосланника президента США Стівена Віткоффа.

Кремль коментував підсумки зустрічі стримано: Віткофф "надав додаткову інформацію" про ініціативу припинення вогню в Україні, а Путін через Віткоффа "передав інформацію та додаткові сигнали для Трампа".

Трамп відгукнувся про зустріч у Кремлі оптимістичніше.

"У нас були дуже хороші і продуктивні переговори з президентом Росії Володимиром Путіним, і є дуже хороші шанси, що ця жахлива, кривава війна нарешті закінчиться", - писав він у соцмережі Truth Social.

Реакції світових лідерів

Результати телефонних переговорів між президентами США та Росії прокоментували лідери Франції та Німеччини Еммануель Макрон і Олаф Шольц, які проводять зустріч у Берліні.

Вони заявили, що досягнута Трампом і Путіним домовленість про 30-денне припинення ударів по енергетичній інфраструктурі — лише перший крок до постійного миру.

"Наступним кроком має стати повне припинення вогню в Україні, і якнайшвидше. Звісно, ми обоє з цим погоджуємося", — сказав Макрон журналістам під час спільної пресконференції з Шольцом.

Шольц, своєю чергою, наголосив, що мирної угоди "без України бути не може".

Лідери Франції та Німеччини також пообіцяли продовжувати надавати військову допомогу Україні.

Про що планували говорити

Раніше у США заявляли, що в розмові обговорять війну в Україні: питання територій, а також ситуацію в Курській області та на ЗАЕС, яка перебуває під контролем російських військ.

У ЗМІ була інформація, що США розглядають можливість визнання окупованого Криму російською територією в межах потенційної угоди про припинення війни.

Американські чиновники, залучені до перемовин про мир в Україні, раніше вже говорили про те, що Києву доведеться піти на територіальні поступки.

Радник президента США з національної безпеки Майкл Волц заявляв, що Україна може втратити території в обмін на "майбутні гарантії безпеки, майбутній статус".

Напередодні переговорів агентство Bloomberg з посиланням на власні джерела заявило, що Володимир Путін вимагає припинення постачання зброї в Україну на час 30-денного перемир'я.

Мета-максимум - припинення всіх постачань озброєнь для Києва, вимога-мінімум - зупинка американської військової допомоги, цитувало агентство своїх співрозмовників у Москві.

Видання NYT порівнювало майбутні переговори Трампа і Путіна з Ялтинською конференцією 1945 року.

"Якщо послухати, як зустріч описує президент Трамп, він і президент Росії Володимир Путін ось-ось матимуть щось схоже на їхній власний варіант "Ялти", коли великі держави визначали кордони в Європі", - пише NYT.

Розмова 18 березня стала другою від початку другого президентського терміну Дональда Трампа. Вперше він подзвонив Путіну у січні, на п'ятий день свого правління.

Червоні лінії Києва

Голова комітету із зовнішньої політики Верховної Ради Олександр Мережко в інтерв'ю BBC раніше заявив, що Україна має межі того, як далеко може зайти у питанні перемир'я з Росією.

За його словами, коли йдеться про це, Київ має "три тверді червоні лінії".

Територіальна цілісність: "Це не підлягає обговоренню. Ми ніколи не погодимося на жодні територіальні поступки".

Членство України в міжнародних організаціях, зокрема НАТО: "Путін не повинен це вирішувати".

Обороноспроможність: "Ми не можемо погодитись на пропозиції Путіна, на якісь обмеження нашої обороноздатності".

Раніше Дональд Трамп підтвердив, що його призупинення постачання зброї та розвідданих після сварки в Овальному кабінеті було частиною стратегії тиску на Україну. Він заявив, що метою цих дій було змусити Київ ухвалювати "правильні" рішення та досягти мирної угоди.