На 2025 рік уряд анонсував пенсійну реформу

-

Міністерство соціальної політики оприлюднило законопроєкт про пенсійну реформу, який планують погодити та направити на розгляд парламенту вже найближчим часом. Закладені в ньому норми передбачають радикальне оновлення пенсій.

Про це розповідає Економічна правда.

Реформа першого, солідарного, рівня пенсійної системи назріла давно. В уряді давно звернули увагу на те, що люди, які мають ідентичний трудовий стаж, протягом якого отримували однакові зарплати, проте вийшовши на пенсію у різні роки, мають відмінні розміри пенсійних виплат. Інколи різниця сягає 50%.

Крім цього в уряді планують запровадити довгоочікуваний другий рівень пенсійної системи – обов'язкові накопичувальні пенсії. Цю можливість у законодавстві передбачили більше 20 років тому, але досі всі спроби провести таку реформу виявлялися невдалими.

У разі, якщо задумане Мінсоцполітики вдасться, в Україні запрацює трирівнева пенсійна система, а на старості українці зможуть претендувати на виплати, розмір яких перевищуватиме половину їхньої зарплати. Принаймні, так обіцяють автори законопроєкту.

Крім цього, в результаті реформи з солідарного рівня мають прибрати численні надбавки, а процес розрахунку пенсії максимально спростити.

Як зміниться солідарна пенсія?

Запропонована урядом реформа передбачає радикальне оновлення солідарного рівня пенсійної системи. Виплата складатиметься з двох компонентів: страхової (наразі отримують пенсіонери в Україні) та базової пенсії.

Остання буде обов'язковою та однаковою для усіх пенсіонерів. Розрахунок страхової складової в межах реформи суттєво оновлять: замість громіздких формул запровадять бальну систему, численні надбавки та "дотяжки" (надбавки, аби розмір виплат становив гарантований Конституцією прожитковий мінімум) зникнуть, а спецпенсії взагалі виведуть "за дужки" солідарного рівня.

Вимоги для отримання пенсій змінювати не будуть. Для виходу на заслужений відпочинок необхідно мати 35 років трудового стажу (у разі виходу на пенсію у 60 років) або принаймні 15 років стажу (для виходу на пенсію у 65 років).

Разом з цим, держава дасть змогу вийти на пенсію особам, які у 65 років не мають достатньо трудового стажу, але накопичили певну кількість балів (про них нижче).

Що таке базова пенсія?

Базова пенсія – це складова солідарної пенсії, яку нараховуватимуть усім пенсіонерам. Вона буде своєрідним мінімальним розміром пенсії, який держава виплачуватиме у будь-якому разі і до якого додаватимуть частину пенсійної виплати, яка залежить від стажу громадянина.

Розмір базової пенсії буде однаковим для усіх пенсіонерів – 30% від мінімальної зарплати після вирахування з неї податків.

Якщо пенсійна реформа запрацює у 2025 році, то розмір базової пенсії становитиме 1848 грн (мінімальна зарплата – 8000 грн, а після сплати податку на доходи фізичних осіб та нового військового збору – 6160 грн).

Як зміниться розрахунок страхової пенсії?

Страхова пенсія – це частина солідарного рівня, яка залежить від трудового стажу пенсіонера та розміру зарплати, який він отримував. У всіх її розмір є і буде різним.

В межах реформи розрахунок розміру страхової виплати повністю переглянуть. Замість складних та заплутаних формул запровадять систему балів.

Простіше кажучи, розмір пенсійної виплати залежатиме від кількості зароблених протягом трудової діяльності балів. Їх людина отримуватиме кожного місяця, протягом якого була офіційно працевлаштованою (і роботодавець здійснював за неї внески до Пенсійного фонду).

Коли прийде час виходити на пенсію, то розмір страхової виплати визначатимуть, помноживши суму зароблених за всю трудову діяльність балів на вартість одного бала.

Вартість пенсійного бала переглядатимуть щороку у березні. Такий підхід замінить традиційну індексацію пенсій, адже збільшуючи вартість бала держава автоматично збільшуватиме розміри пенсійних виплат. І це має вирішити ще одну проблему пенсійної системи.

Наразі індексація здійснюється на суму, яка відображає половину зростання середньої зарплати та половину індексу інфляції. Це означає, що у періоди, коли економіка розвивається стабільно, а інфляція низька, пенсії зростають менше, ніж зарплати. Прив'язка до вартості бала розв'яже цю проблему, оскільки його ціна залежатиме виключно від розміру середньої зарплати.

Як працюватиме бальна система?

Як вже йшлося вище, бали людина зароблятиме щомісяця. Кількість їх зарахування залежатиме від розміру зарплати. Якщо вона дорівнює середній офіційній зарплаті в Україні (за даними Пенсійного фонду), то за місяць роботи людині нараховується 10 балів.

У разі, якщо розмір винагороди перевищує середню зарплату в Україні, то кількість балів збільшується пропорційно. І навпаки – якщо менший, то балів буде пропорційно менше.

Наприклад, особа працевлаштована офіційно, а її зарплата становить 30 тис. грн. За даними Пенсійного фонду, середня зарплата у вересні 2024 року становила 18020,86 грн. Якби нова система розрахунку страхової пенсії вже діяла, то за показником середньої зарплати їй нарахували б 10 балів. Проте, оскільки в особи зарплата в 1,664 раза вища, то і кількість балів буде пропорційно більшою та становитиме 16,64.

Інший приклад: у вересні працівник отримував мінімальну зарплату – 8000 грн. Відтак, за такий місяць йому нарахують лише 4,44 пенсійного бала (бо 8000 грн це лише 44,4% від середньої зарплати в Україні).

Оскільки для виходу на заслужений відпочинок необхідно мати щонайменше 35 років трудового стажу, то людина, яка все життя отримувала середню зарплату, заробить 4200 балів. Ця цифра перетвориться на своєрідний еталон, який використовуватимуть для обрахунку вартості одного бала. Мінімальна їх кількість, яка дасть право на отримання виплат за віком (за наявності необхідного стажу) – 1440 балів.

Вартість пенсійного бала розраховуватимуть раз на рік. Для цього добуток середньої зарплати за попередній рік та коефіцієнта 0,3 ділитимуть на 4200. Наприклад, для 2024 року вартість пенсійного бала, розрахована за цією формулою, становила б приблизно 1,02 грн.

Для того, аби розрахувати розмір страхової пенсійної виплати потрібно помножити кількість зароблених балів на вартість одного.

Наприклад, якщо особа, яка отримує зарплату 30 тис. грн, протягом всієї трудової діяльності отримувала зарплату, яка зажди приблизно однаково співвідносилася із середньою зарплатою по країні, то за 35 років стажу вона могла накопичити приблизно 6990 балів. За новою системою розмір страхової частини солідарної пенсійної виплати цій особі у 2024 році становив би 7130 грн.

Інший приклад – особа, яка все життя отримувала зарплату, яка становила приблизно 44% від середньої зарплати по країні (мінімалку). За 35 років трудової діяльності вона могла накопичити 1865 балів, а розмір її страхового компонента солідарної пенсії становив би близько 1902 грн.

Зрозуміло, що ці приклади максимально спрощені. Під час розрахунку пенсії держава буде брати до уваги розмір зарплати, яку отримував майбутній пенсіонер, протягом кожного місяця офіційного працевлаштування та порівнювати ці дані із середньою по країні.

Як розраховуватимуть розмір солідарної пенсії?

Розмір виплати, на яку претендуватиме людина після реформи розраховуватимуть як суму базової та страхової пенсій. Тобто, особа, яка все життя отримувала середню зарплату у 2024 році могла б претендувати на 6140 грн: базова пенсія 1848 грн "плюс" страхова виплата 4292 грн (добуток 4200 балів при вартості бала 1,02 грн).

Повертаючись до прикладів, розмір солідарної пенсії особи із зарплатою 30 тис. грн за новими правилами становив би 8978 грн, а особи з мінімалкою – 3750 грн.

Враховуючи це обмеження, максимальна кількість пенсійних балів буде розраховуватися із тієї суми, з якої було сплачено ЄСВ. Іншими словами, навіть якщо зарплата особи перевищує 15 мінімальних зарплат, то держава їй нарахує пенсійних балів лише за 15 мінімалок.

Що з тими, хто вже отримує пенсію?

Після проведення реформи розміри виплат тим людям, які вже на пенсії, перерахують за новими правилами, тобто з урахуванням зароблених ними у минулому балів. Також до їхньої страхової виплати додадуть базову пенсію.

Інші доплати – за певний статус особи або особливі умови праці – виведуть із пенсійної системи та перекладуть на державний бюджет.

Очікується, що після реформи розміри солідарних пенсій зростуть для 80% українських пенсіонерів. Якщо перерахована за новими правилами пенсія виявиться меншою, ніж раніше, то її розмір зменшувати не будуть.

Що за накопичувальний рівень пенсій?

Ще одна частина реформи – запровадження обов'язкового накопичувального рівня пенсійної системи.

Його передбачили у законодавстві ще у далекому 2003 році, проте з того часу усі спроби його реально запровадити були невдалими. Востаннє таку спробу намагалися зробити у Міністерстві фінансів у 2021 році – за декілька місяців до початку великої війни.

Особливістю другого рівня є індивідуальний характер внесків. Якщо на солідарному рівні виплати здійснюють із "загального казанка", у який роблять внески громадяни працездатного віку, то на накопичувальному, розмір майбутніх виплат залежить виключно від того, скільки особа сама собі відклала на старість.

В межах реформи кожному працюючому українцю відкриють індивідуальні пенсійні рахунки, які щомісяця будуть поповнювати роботодавці та держава. Накопичувальний фонд, який керуватиме цими коштами, буде інвестувати їх для того, аби вберегти від інфляції та примножити.

На відміну від внесків до солідарного пенсійного фонду (які одразу ж витрачаються на виплату чинним пенсіонерам) кошти у накопичувальному залишатимуться у власності особи. Наприклад, їх можна буде передавати у спадок.

Доступ до накопичувальних внесків відкриється лише після виходу на пенсію, тобто у 60 років за наявності 35 років трудового стажу.

У разі довічної пенсії право на передачу у спадок накопичених внесків буде зберігатися лише протягом 10 років, а у разі пенсії на визначений строк таке право зберігатиметься протягом всього періоду виплат. Однак, якщо пенсіонер переживе встановлений період, то виплати припиняться.

Розмір пенсійної виплати з накопичувального фонду становитиме не менше половини прожиткового мінімуму. Якщо людина приєднається до другого рівня пенсійної системи надто пізно та ще не встигне накопичити достатньо коштів для таких виплат, то вона зможе отримати усі свої заощадження одноразовим платежем або спрямувати їх на солідарний рівень (придбавши пенсійні бали).

Як зазначають у Мінсоцполітики, держава створить спеціальний фонд, який гарантуватиме пенсійні накопичення громадян (за прикладом Фонду гарантування вкладів для банків).

Де зберігатимуться пенсійні внески?

Починаючи з четвертого року у громадян з'явиться право перенести свої пенсійні заощадження на рахунки приватних компаній, які авторизуються для участі у другому рівні. Це можуть бути як недержавні пенсійні фонди (НПФ), так і компанії зі страхування життя або банки.

Недержавні оператори пенсійних накопичень зможуть конкурувати за вкладників, пропонуючи різні інвестиційні стратегії. Наприклад, більш ризикові передбачатимуть вищу прибутковість, натомість більш консервативні будуть надійнішими, хоч і приноситимуть меншу дохідність.

Напрямки інвестування пенсійних коштів буде обмежувати законодавство. Ймовірно, вони не відрізнятимуться від напрямків інвестицій НПФ, які вже працюють на ринку – переважно це державні облігації, банківські депозити, акції та облігації приватних підприємств, дорогоцінні метали та нерухомість.

Скільки треба буде відкладати на пенсію?

Концепція нової пенсійної реформи не передбачає збільшення фіскального навантаження на роботодавців та працівників. Внески до накопичувального фонду будуть здійснюватися за рахунок відповідного зменшення ПДФО та ЄСВ.

 

 

У перший рік після реформи внесок до накопичувального фонду становитиме 2-3% від зарплати: по 1% за рахунок відповідного зменшення ЄСВ та ПДФО, а ще 1% – добровільний внесок працівника. Щоправда, останній добровільним є лише умовно, адже стягуватиметься автоматично, проте працівник матиме право від нього відмовитися. Для цього потрібно буде пройти певні бюрократичні процедури.

Надалі розміри внесків за рахунок ПДФО, ЄСВ та розмір добровільного внеску працівника зростатимуть: на другий рік до 2% (тобто, загальний внесок на накопичувальний рахунок становитиме до 6%), а на третій рік – до 3% (до 9%).

З четвертого року після початку реформи обов'язковим залишиться лише внесок за рахунок ЄСВ – 3%. Однак у разі, якщо працівник виявить бажання добровільно сплачувати внесок до накопичувального фонду зі своєї зарплати, то держава дублюватиме його та переказуватиме на накопичувальний рахунок аналогічну суму, але не більше 3% від зарплати.

Пропозиція дублювати з держбюджету внесок працівника була і в попередньому законопроєкті про запровадження накопичувальних пенсій. Тоді Мінфін оцінював, що кожен відсоток такої доплати може коштувати державі 22 млрд грн.

Що буде зі спецпенсіями?

Як йшлося вище, всі спеціальні умови виходу на пенсію планують вивести із пенсійної системи та сплачувати напряму з держбюджету. Особливості розрахунку таких пенсій зведуть в один закон "Про пенсії за особливі заслуги", текст якого викладуть у новій редакції.

"Розмір додаткових державних соціальних виплат до пенсії для кожної окремої категорії осіб встановлюватиметься як відсоток від базової величини, розмір якої на старті реформи буде еквівалентний розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність", – йдеться у пояснювальній записці до законопроєкту про пенсійну реформу.

Надалі уряд планує забезпечувати оплату спецпенсій та надбавок за допомогою створення професійних пенсійних фондів. Наприклад, підвищені розміри пенсій колишніх прокурорів чи працівників правоохоронних органів можна було б забезпечити завдяки додатковим внескам до відповідних професійних накопичувальних фондів.

Фінансування надбавок за особливі умови праці (так звані списки №1 та №2) планують перекласти на роботодавців, які здійснюватимуть додаткові страхові платежі за своїх співробітників. Це має стимулювати таких роботодавців покращувати умови праці, адже у такому разі зменшуватиметься і розмір внесків за працівників.

Коли запрацює та скільки коштуватиме реформа?

Зміни до солідарного рівня пенсійної системи набудуть чинності з 1 липня 2025 року, йдеться в оприлюдненому законопроєкті Мінсоцполітики. Накопичувальний рівень пенсійної системи планують запровадити з 1 січня 2026 року.

Проведення реформи потребуватиме додаткового ресурсу. По-перше, після оновлення законодавства очікується, що розмір більшості солідарних пенсій зросте, що потребуватиме додаткових видатків з Пенсійного фонду.

По-друге, після запровадження накопичувального рівня пенсій скоротяться надходження як до бюджету ПФУ, так і до державного бюджету.

Зокрема, через масштабну мобілізацію надходження внесків до Пенсійного фонду суттєво зросли і наразі він вперше за тривалий час працює без дефіциту. Але це не єдина передумова для проведення реформи.

"Ми розуміємо, що ці надходження (ЄСВ із зарплат військових – ЕП) не є системними. Тому ми працювали та продовжуємо працювати над створенням фіскального простору для пенсійної реформи", – пояснила заступниця міністра соціальної політики Дарина Марчак.

Зокрема, у 2025 році уряд почне обмежувати виплати тих спецпенсіонерів, які через суди домоглися призначення пенсій, які перевищують максимально допустимі 10 прожиткових мінімумів. Для цього великі пенсії будуть множити на спеціальний коефіцієнт, розмір якого встановить Кабінет міністрів.

Ще одне джерело додаткового ресурсу – виплати особам, які через суди домоглися призначення "чорнобильських" доплат у розмірах, кратних мінімальній зарплаті. З 2025 року їх будуть здійснювати лише тим особам, які проживали у зоні радіоактивного забруднення одразу після катастрофи на ЧАЕС. Тобто ті, хто переїхав у забруднену зону в останні декілька років та через суд виборов надбавку, втратять на неї право.

Ще близько 11 млрд грн держава планує забрати з рахунків пенсіонерів-переселенців, якщо за такими рахунками не відбувалося руху коштів протягом останніх 12 місяців. 

Враховуючи те, що Мінсоцполітики підвищує адресність соціальних виплат завдяки верифікації їхніх отримувачів, ймовірно, що ресурс на проведення реформи вже у 2025 році знайти вдасться.

Чи є підтримка?

Попередні спроби провести масштабну реформу, яка б включала запровадження обов'язкового накопичувального рівня пенсійної системи, як правило, впиралися у позицію Міністерства фінансів. Це відомство просто не могло знайти під це коштів. Крім того, міжнародні партнери побоювалися розбалансування державних фінансів України.

Схоже, що цього разу ні Мінфін, ні міжнародні партнери не будуть протидіяти змінам. Так, співрозмовник ЕП в уряді стверджує, що експерти Світового банку навіть допомагали розробляти реформу. Позиція МВФ щодо неї залежить від того, чи вдасться Мінсоцполітики домовитися з Мінфіном.

І наразі виглядає так, що останній не виступатиме проти.

"Треба розуміти, що такого типу реформи не бувають фіскально нейтральними. Зараз уряд працює і з МВФ, і зі Світовим банком. Я сподіваюсь, що це дозволить щонайменше відтермінувати фіскальні ризики для бюджету у частині запровадження цієї реформи. Але у тому, що її треба підтримати, у мене немає сумнівів", – пояснив ЕП міністр фінансів України Сергій Марченко.