Лідер як опора: чому молоді потрібні сильні державні постаті

-

15 червня - День національного спасіння Азербайджанської Республіки

Аріф Джаміль огли Гулієв,

доктор юридичних наук, професор, дипломат,

професор кафедри конституційного, міжнародного права

та публічно-правових дисциплін  Київського університету

інтелектуальної власності та права,

Заслужений працівник освіти України

Воля і держава: роль стратегічного лідерства у формуванні поколінь

Існують пам’ятні дати й свята, які ніби закладені в самій природі людського життя та національної свідомості. Сьогодні, 15 червня, — саме такий день. У кожного народу бувають моменти національного порятунку та духовного пробудження. Для всього азербайджанського народу 15 червня є знаковою датою особливого історичного значення. Саме цього дня азербайджанський народ, прагнучи врятувати свою державу, звернувся до загальнонаціонального лідера Гейдара Алієва. Унаслідок його масштабної та самовідданої діяльності Азербайджан у надзвичайно короткий історичний термін, що вимірюється лише кількома роками, пройшов шлях розвитку, співмірний за значенням із цілими століттями. У сучасному світі далеко не все залишається стабільним і гармонійним, і потрясіння зачіпають різні країни, зокрема й Азербайджан, однак мужній народ залишається стійким і непохитним, подібно до свого легендарного лідера Гейдара Алієва.

У час, коли суспільства живуть у режимі постійної турбулентності, а інформація змінюється швидше, ніж формується досвід, найбільшою слабкістю молоді стає не брак даних, а брак орієнтирів. Людина без внутрішнього компаса легко підміняє цінності трендами, а відповідальність — емоційними імпульсами. Саме тому постать сильного державного лідера набуває не історичного, а майже виховного значення: вона формує рамку мислення, в якій хаос перетворюється на порядок, а короткочасні інтереси — на стратегічну мету.

Справжній лідер у політичному сенсі — це просто керівник адміністративної системи, носій сильної сили  волі, здатний утримувати країну в момент, коли інші втрачають орієнтацію. Його сила полягає не в гучних гаслах, а у здатності приймати непопулярні рішення, витримувати тиск і мислити категоріями поколінь, а не виборчих циклів. Для молоді це критично важливо: суспільство, яке не бачило прикладів такої стійкості, швидко починає романтизувати слабкість, плутати компроміс із безпринципністю і плутати свободу з відсутністю структури.

Історія демонструє, що держави, які проходять через кризові етапи, виживають лише тоді, коли в них з’являється фігура, здатна зібрати розірвану соціальну тканину в єдину систему відповідальності. Такі лідери стають не просто політичними діячами, а точками кристалізації національної волі. Для молодого покоління вони виконують ще глибшу функцію: вони задають модель поведінки, де дисципліна не є обмеженням, а інструментом свободи, а сила волі — не абстракція, а щоденна практика.

У цьому контексті важливо розуміти: мова йде не про культ особи, а про потребу в прикладах стратегічного мислення. Суспільство без таких прикладів швидко втрачає здатність до довгострокового планування, а молодь — до внутрішньої зібраності. Саме тому постать державного масштабу, подібна до Гейдара Алієва, у політичній пам’яті виступає не лише як історичний феномен, а як модель управління складністю, яка дозволяє нації зберігати цілісність у періоди випробувань.

Для сучасного покоління це означає просту, але жорстку істину: майбутнє належить не тим, хто гучніше висловлюється, а тим, хто здатний довше витримувати навантаження відповідальності, не руйнуючи при цьому систему навколо себе.

Сторінки нашої історії

Після здобуття Азербайджаном незалежності у 1991 році країна зіткнулася з глибокою кризою державної влади. Між окремими політичними фігурами та групами розгорнулася боротьба за управління державою, що призвело до хаосу в усіх сферах суспільного життя. Народ опинився на межі зубожіння, зростала соціальна напруга. Улітку 1993 року ситуація набула рівня реальної загрози громадянської війни. У перші роки незалежності держава не змогла впевнено стати на шлях стабільного розвитку. Ба більше, ухвалені рішення нерідко погіршували становище, а деякі з них створювали ризик втрати суверенітету.

За цих умов виникла необхідність зупинити політичну нестабільність, припинити збройне протистояння з Вірменією, врегулювати проблему біженців і повернути країну до нормального державного життя. У цей складний історичний момент у суспільній свідомості пробудилося прагнення народу, який довгі роки боровся за незалежність, і він звернувся до Гейдара Алієва з проханням узяти на себе відповідальність за порятунок держави.

Полковник Сурет Гусейнов, який очолив збройне формування та згодом став прем’єр-міністром Азербайджану, а пізніше одним з учасників виступу проти Гейдара Алієва, рухався з колоною бронетехніки з Гянджі у напрямку Баку. Гейдар Алієв, нехтуючи особистою небезпекою, вийшов назустріч повстанським силам. Своїм авторитетом і дипломатичною майстерністю він переконав їх у згубності та небезпеці братовбивчого конфлікту.

Раніше до Конституції Азербайджану було внесено норму, що встановлювала вікове обмеження для зайняття посади президента, яка опосередковано стосувалася віку Гейдара Алієва. Однак у складній ситуації необхідність перегляду цієї норми стала очевидною і не викликала сумнівів.

Для порятунку країни від загрози катастрофи азербайджанський народ запросив із Нахічевані визначного державного діяча, який на той час перебував у немилості центральної влади. Гейдар Алієв з гідністю прийняв це запрошення і прибув до Баку 9 червня, а вже 15 червня був обраний Головою Міллі Меджлісу Азербайджанської Республіки.

3 жовтня 1993 року Гейдар Алієв став Президентом країни, тим самим спростувавши уявлення про безальтернативну роль малих держав як пасивних учасників глобальних політичних процесів, у яких історію формують виключно великі світові гравці.

Нова ера – етап становлення держави

Своїми виваженими та професійними діями на посаді глави Азербайджану Гейдар Алієв у надзвичайно короткий термін не лише зміг зняти соціальну напругу в країні та запобігти громадянській війні, але й започаткував процес формування незалежної та сильної держави.

Однак ці роки стали для Азербайджану періодом серйозних випробувань: чи зможе він вижити як самостійна держава? Час показав, що національний дух азербайджанського народу не згас, що він здатний долати будь-які труднощі, адже має гідного лідера нації, масштабного державного діяча. Детальніше це викладено у моїй книзі «Батько Нації».

У становленні кожної держави велику роль відіграють і відіграватимуть видатні особистості. Щоб впливати на життя суспільства і держави, вести свій народ уперед, лідер завжди має бути на вершині, уміти об’єднати всі свої можливості та правильно їх застосувати. Азербайджанський народ — великий народ із багатою історією, культурою та традиціями. Але, на жаль, історичні процеси склалися таким чином, що протягом останніх кількох століть народ, який боровся за незалежність, не мав змоги створити власну суверенну державу. І лише після приходу до влади Гейдара Алієва ситуація в Азербайджані докорінно змінилася.

Було здійснено спробу державного перевороту з боку колишнього прем’єр-міністра Сурета Гусейнова. Сили, що його підтримували, своєю протиправною діяльністю поставили державність Азербайджану на межу серйозної небезпеки. Гейдар Алієв, завдяки своїм політичним навичкам і державницькому досвіду, вивів країну і з цього випробування.

Підступні дії опонентів

У березні 1995 року прихильники невдалого перевороту намагалися повторити свою спробу за участі підрозділів поліції спеціального призначення. І цього разу завдяки рішучим і професійним діям Гейдара Алієва посягання на конституційний лад було негайно припинено. У країні було відновлено громадську безпеку та стабільність.

У період 1993–1996 років Гейдар Алієв займався подоланням наслідків помилкових і непродуманих рішень попереднього керівництва в перші роки незалежності. Проте його діяльність не обмежувалася лише вирішенням накопичених проблем — паралельно він працював над майбутнім розвитком і зміцненням державності. Також стояло завдання виведення країни зі стану політичної дезорганізації та відновлення основ державного управління. Водночас необхідними були глибокі реформи для зменшення безробіття та формування у суспільстві відповідальності за майбутнє держави. Усі ці процеси перебували під його контролем і управлінням.

Долаючи труднощі — до нових вершин

Десятиліття 1993–2003 років було сповнене різноманітних загроз і викликів, а тиск на молоду республіку залишався надзвичайно сильним. Політичний авторитет Гейдара Алієва та його своєчасні рішення дозволили нейтралізувати ризики перетворення Азербайджану на нестабільну, розпорошену державу. Протягом десяти років країна пройшла шлях утвердження державності, демократичної трансформації та консолідації, одночасно реалізовуючи масштабні економічні реформи, гуманізацію політичної системи та соціальних відносин.

Під чітким керівництвом загальнонаціонального лідера Збройні сили Азербайджану на початку 1994 року звільнили низку окупованих територій. Однак для подальшого зміцнення армії потрібен був час. 12 травня 1994 року на фронті було досягнуто режиму припинення вогню, а під егідою ОБСЄ створено Мінську групу за участю США, Російської Федерації та Франції. Тактика Алієва того часу може бути сформульована стисло: «потрібно бути достатньо сильним, щоб виграти війну, і достатньо мудрим, щоб її уникнути».

Це стало показовим прикладом далекоглядної політики державного керівника. Дружні відносини, що сформувалися між Президентом України Леонідом Кучмою та Гейдаром Алієвим, також відіграли важливу моральну підтримувальну роль для азербайджанського лідера.

Завдяки виваженим діям Гейдара Алієва у короткий термін вдалося не лише знизити соціальну напругу та запобігти громадянському конфлікту, але й започаткувати процес формування незалежної, сильної та прогресивної держави.

Минуло понад два десятиліття від того історичного періоду, коли загальнонаціональний лідер очолив Азербайджанську Республіку. За цей час державність, національна свідомість, економіка та соціальна система зазнали глибоких трансформацій. Було досягнуто стабілізації суспільно-політичного життя, сформовано та зміцнено демократичні інститути. Посилився державний апарат, утвердилися ефективні механізми управління. У суспільстві сформувалися нові поведінкові моделі та громадянська культура відкритого типу.

Було визначено ключові економічні пріоритети в умовах режиму припинення вогню з 1994 року. Реалізовано нафтову стратегію незалежної держави, основою якої став «Контракт століття». Позиції Азербайджану як регіонального логістичного центру зміцнилися завдяки участі у проєкті «Великий шовковий шлях». Також сформувалася життєздатна модель зовнішньої політики та сучасна боєздатна армія. Усе це стало можливим завдяки появі в потрібний історичний момент сильного, патріотичного та професійного лідера.

Фундаментальна логіка та далекоглядність лідера — запорука успіху сучасності

Гейдар Алієв як на теоретичному рівні, так і на практиці реалізував систему норм і цінностей, що сформувала модель консолідованої демократії. У період його президентства було закладено міцний фундамент сучасного розвитку держави, забезпечено міжнародне визнання Азербайджану як сформованої держави та створено умови для подальшого розвитку.

Для азербайджанського народу Гейдар Алієв став незмінним національним символом відродження та гідності. Спираючись на підтримку народу, він підняв країну з кризи. Його метою було зробити щасливим кожного громадянина незалежно від політичних поглядів. Справжній політик змушує людей повірити в нього, а великий державний діяч — допомагає кожному повірити у власні сили. Він перетворив мільйони людей на єдиний згуртований народ.

Дозволю собі особисту думку: переконаний, що якби Гейдар Алієв був живий, він міг би відіграти важливу роль посередника у врегулюванні сучасної української кризи. Керувати державою в умовах війни та внутрішнього протистояння надзвичайно складно.

В Україні накопичилося багато проблем, однак, на жаль, їх системного вирішення поки що не спостерігається. Хотілося б, щоб у цей складний час проявилася мудрість українського суспільства, подібно до того, як це сталося в Азербайджані. Щоб українські лідери, подібно до Гейдара Алієва, діяли в інтересах сьогодення і майбутнього народу, насамперед забезпечуючи мир, безпеку громадян і територіальну цілісність держави.

Сила волі, дисципліна, цілеспрямованість і мудрість Лідера — приклад для патріотів і майбутніх поколінь

Президент Гейдар Алієв був надзвичайно вимогливим до себе та до своїх підлеглих. Витримати заданий ним темп роботи під силу лише професіоналам. І невдовзі дилетанти та тимчасові діячі різного рівня почали залишати свої посади, поступаючись місцем тим, хто здатен іти в ногу з лідером, хто хоче і може вирішувати спільні проблеми. Із приходом до влади Алієва та його команди трансформується цивілізована система суспільного життя, а головним чинником цього періоду стають переговори щодо мирного врегулювання нагірно-карабаського конфлікту та нормалізація умов життя мільйонів біженців.

Сучасні мир і стабільність в Азербайджані не влаштовують не лише зовнішніх ворогів, а й тих, хто мріє про реванш усередині країни, прагне захопити владу, не гребуючи спробами розчленування держави, розколу суспільства, організації терактів і путчів. З подібними спробами неодноразово стикалися і Гейдар Алієв, і народ.

З кожним роком ми все більше наближаємося до реалізації планів нашого лідера, до його мрії — бачити свою Батьківщину процвітаючою, цілісною та вільною. Це наближення відкриває нові грані особистості, яка заклала міцний фундамент національної державності, національної ідентичності та національної гідності — тобто всіх складових розробленої Гейдаром Алієвим ідеї азербайджанства.

Загальнонаціональний лідер Гейдар Алієв заклав міцну основу наступності політичного курсу. У результаті його напруженої діяльності у сфері державного будівництва та економічного відродження Азербайджан увійшов до кола держав, що динамічно розвиваються, під керівництвом гідного продовжувача його політичного курсу — Президента Ільхама Алієва.

Своїм порятунком Азербайджан зобов’язаний мудрому Гейдару Алієву

Дата 15 червня увійшла в історію Азербайджану як День національного спасіння і пов’язана з приходом до влади загальнонаціонального лідера всього азербайджанського народу Гейдара Алієва, який за надзвичайно короткий проміжок часу вивів країну з економічного та політичного глухого кута і перетворив її на незалежну та сильну державу.

Сьогодні Азербайджан є членом багатьох міжнародних союзів та організацій. Помітними є успіхи країни в Раді Європи. Яскраві виступи в цій авторитетній загальноєвропейській організації Ільхама Алієва, гідного продовжувача політики Гейдара Алієва, який виконує його заповіти, а також переконливі перемоги очолюваної ним делегації в дебатах над вірменськими націоналістами викликають у кожного громадянина Азербайджану цілком закономірне почуття гордості.

Зі святом усіх нас! Бережімо історію — створюймо майбутнє! Зберігаємо вірність клятві ПАТРІОТА.