Вугледар на межі оточення. Чому Україна втрачає свою південну "фортецю"

Російська армія перебуває за крок від оточення українського гарнізону у місті Вугледар на півдні Донеччини. Майже два з половиною роки ця "фортеця", як її іноді називали захисники, відбивала масовані штурми росіян, але тепер опинилась на межі.

Ситуація навколо Вугледару почала погіршуватись ще в середині літа.

Місто, яке фактично стоїть на височині посеред голого степу з нечисленними зеленими посадками, критично залежить від трьох логістичних маршрутів. Вони йдуть на північний схід - до села Костянтинівка, на північ – до Богоявленки і на захід – до Великої Новосілки.

Станом на 24 вересня росіяни перерізали дві траси, а остання – північна – перебуває під їхнім вогневим контролем. Армія РФ перебуває за 2 км від неї.

Більше того, за попередніми даними оглядачів та воєнкорів, російські війська вже увійшли в міську забудову на південному сході Вугледару. Тим часом авіація противника фактично знищила всі висотні будинки в населеному пункті.

У таких умовах перебувають бійці 72-ї окремої механізованої бригади ЗСУ, що утримують місто майже два роки під нищівними атаками противника.

Зокрема, в січні-лютому 2023 року їм вдалося відбити потужний штурм, який вела російська 155-та бригада морпіхів. Ту битву називали "найбільшим танковим боєм" цієї війни.

Генеральний штаб ЗСУ повідомляє, що атаки армії РФ у бік Вугледара тривають.

Як Росія оточує Вугледар

Наприкінці минулого і на початку цього року російська армія не зуміла взяти місто "в лоб", а потім дещо змінила плани. Вона почала обходити Вугледар з флангів. Найбільший тиск був на східному фланзі, де російська армія на початку вересня змогла захопити село Водяне, що за 6 км на північний схід.

Біля цього населеного пункту розташовані два важливих для української оборони об'єкти: споруди шахт "Південнодонбаська-1" і "Південнодонбаська-3".

Обидві були опорними пунктами ЗСУ і обидві були фактично знищені через потужні повітряні атаки РФ.

Найдовше трималась "Південнодонбаська-3", що розташована між Водяним і Богоявленкою. Російські ЗМІ неодноразово публікували кадри ударів по ній надпотужними авіабомбами і касетними боєприпасами.

Вдень 15 вересня в російських джерелах поширилось відео підриву 115-метрової вежі над головним вентиляційним стволом шахти "Південнодонбаська-3".

Ймовірно, підрив здійснили зсередини об'єкту, а цей значить, що українська армія відійшла від нього і, ймовірно, утримує позиції в посадках північніше і західніше шахти.

Однак критичною ситуація біля Вугледару стала через провал оборони на іншому – західному фланзі.

На початку вересня армія РФ окупувала село Пречистівка, а згодом змогла форсувати річку Кашлагач північніше і почала стрімко обходити Вугледар із західного боку.

Український аналітичний портал DeepState зазначає, що цей район утримували підрозділи 58-ї мотопіхотної бригади ЗСУ і допоміжні резерви з сил Тероборони, які "не змогли справитися з натиском ворога".

"Росіяни пробили оборону 58-ї бригади, отримали оперативний простір і змогли перерізати логістику", – пояснює ВВС український військовий аналітик Михайло Жирохов.

"Судячи з усього, росіяни спочатку планували зробити велике охоплення – аж від Курахового, але сил їм не вистачило і вони вирішили зробити такий невеликий умовний "котел" навколо Вугледара", - каже Жирохов.

Про загрозливу ситуацію на вугледарському напрямі говорить і військовий експерт, колишній представник українського генштабу Владислав Селезньов.

Чи можна врятувати Вугледар

Українські підрозділи ще певний час зможуть утримувати Вугледар і завдавати контрударів противнику, каже Жирохов. Але вирішальними для операції будуть найближчі дні.

"Те, що я чув від військових, це те, що сьогодні вночі (з 24 на 25 вересня. – Ред.) буде фактично останній шанс вивести 72 бригаду без великих втрат. Поки росіяни, так би мовити, "невпевнено" утримують основні шляхи навколо міста, то шанс ще є", - каже він.

З кожним днем зволікання українського командування зростає ризик отримати набагато більші втрати серед техніки і особового складу, резюмує експерт.

Військовий аналітик Forbes Девід Акс вказує, що Вугледар утримує близько 2 тисяч бійців 72 ОМБр, але вони дуже втомлені, бо обороняють місто фактично два роки без ротації.

"72-а механізована бригада досить добре оснащена танками Т-64, бойовими машинами БМП-2 і гаубицями М-109. Але навіть найкраще оснащена бригада не може тримати позицію вічно — і два роки — це довгий термін, щоб бути в бою без перерви", – зазначає він.

При цьому Україна має підготовлені резерви, щоб допомогти оборонцям Вугледару, вважає Михайло Жирохов, але наразі немає ознаки їх перекидання до зони бойових дій на південному Донбасі.

Міноборони РФ 24 вересня повідомило, що російська армія "покращила положення на передньому краю" біля Вугледару і відбила контратаку штурмової групи 72-ї ОМБр ЗСУ.

Видання Forbes з посиланням на власні джерела зранку 25 вересня повідомило, що 72-а бригада могла вже почати відхід з Вугледара.

Чому Вугледар такий важливий

Фактично з перших тижнів повномасштабної війни, після падіння сусідньої Волновахи, Вугледар став форпостом сил України на південному Донбасі.

Шахтарське містечко посеред степу опинилося на вістрі плацдарму ЗСУ, що на десятки кілометрів врізався вглиб території, контрольованої російськими військами.

За 18 км на схід від міста проходять залізничні колії, якими російська армія може перекидати війська та техніку по лінії Донецьк-Волноваха і далі на південь.

Однак поки Вугледар залишається під контролем ЗСУ, українська ствольна артилерія здатна завдавати прицільних ударів по цій важливій магістралі.

Декілька спроб РФ "зрізати" цей плацдарм закінчились гучними провалами. Українська "фортеця" втрималась, в першу чергу завдяки грамотній обороні 72 ОМБр.

Утримання Вугледару залишало Києву шанси на перерізання "сухопутного коридору" з Криму до Росії територією українського Приазов'я.

"В нього дуже вдале географічне положення. З Вугледару можна відразу на декілька напрямків наступати, зокрема в сторону Волновахи і Приазов'я. В таких випадках Вугледар був би основним логістичним хабом українського війська", – каже Михайло Жирохов.

Ба більше, падіння цього міста може поставити у скрутне становище всю українську оборону на території аж до адміністративних кордонів з Дніпропетровською і Запорізькою областями.

Найважчою вона буде на так званому "Времіївському виступі" біля Великої Новосілки. Це територія на межі Донецької і Запорізької областей опиниться під тиском ворога відразу з двох сторін.

Вже зараз російська армія намагається атакувати в цьому напрямку.

При цьому в останньому вечірньому зведенні Генштаб повідомив, що "на Времіївському напрямку продовжуються чотири ворожі атаки у бік Павлівки, Водяного та Вугледара".

ВВС Україна звернулась за коментарем щодо ситуації навколо Вугледара до ОСУВ "Хортиця". Там відмовились коментувати це питання.

Так само "поки що без коментарів" відповіли в пресслужбі 72-ї ОМБр.