У Полтаві попрощалися із загиблими екіпажами Мі-8

У п'ятницю, 1 вересня, у храмі Різдва Пресвятої Богородиці на околиці Полтави рідні та побратими зібралися на панахиду за льотчиками та авіатехніками гелікоптерів Мі-8, які загинули на Донеччині поблизу села Новоявленка. Завершили свій бойовий шлях шестеро українських захисників: командир вертольота, полковник Віктор Опанасюк (1967 р.н.), командир ланки льотної ескадрильї, капітан Владислав Римар (1995 р.н.), штурман ланки, старший лейтенант Іван Яровий (2000 р.н.), льотчик-штурман, старший лейтенант Валентин Воробець (2000 р.н.), старший бортовий авіаційний технік, капітан Юрій Анісімов (1986 р.н.), старший бортовий авіатехнік, капітан Євген Кисіль (1988 р.н.).

ДО ЦЕРЕМОНІЙ ПРОЩАННЯ НЕ МОЖНА ЗВИКНУТИ

Близько восьмої ранку в Полтаві – злива з громом. Здається, саме небо оплакує героїв. Уже за пару годин, перед початком панахиди, над містом не лишається жодної хмаринки, лише світла блакить і яскраве сонце.

Попрощатись із загиблими та розділити біль утрати з родинами прийшли десятки й десятки людей. Сльози, відчай... Жінки не можуть відірватися від трун, в яких лежать їхні найдорожчі. Після відспівування не припиняється потік земляків, військових, які хочуть ушанувати загиблих.

Утішити батьків, дружин, братів і сестер намагалися священнослужителі.

- До церемоній прощання не можна звикнути. Це завжди біль утрати, завжди обурення і злість на російських нацистів, проти яких ми ведемо боротьбу. Розумію, що не можуть втішити слова сьогодні. Але я скажу про християнську надію. Чому Христос добровільно помер на хресті у стражданнях? Для того щоб, пройшовши смерть, дати можливість кожному, хто вірить у Нього, кожному, хто обирає добро, пройти через смерть у вічне життя... Ми вшановуємо наших захисників. Це люди, які ризикують життям. Злітаючи, кожного разу вони знають, що можуть не повернутися. Усвідомлюючи свій обов'язок перед суспільством, Богом, власною совістю, вони це роблять. Вічна їм пам'ять і слава, – сказав митрополит Полтавський і Кременчуцький владика Федір.

УСІ ЗАГИБЛІ МАЛИ БАГАТО НАГОРОД

Серед тих, хто приїхав ушанувати загиблих, – однокласники Юрія Анісімова. Він народився у Решетилівському районі на Полтавщині. У жінок крізь сльози пробиваються посмішки, коли згадують шкільні роки.

- Юра завжди мріяв стати льотчиком. Ми коли дізналися про це, посміялися. Бо він довго був таким маленьким, худорлявим. А уже під випуск витягнувся, змужнів. І він втілив свою мрію. У дитинстві був веселим, компанійським. Був чудовою людиною, – зазначають однокласниці Леся та Валентина.

Теща капітана Анісімова Валентина Іванівна зауважує, що всі загиблі хлопці мають багато нагород.

- У нашого Юри три ордени Богдана Хмельницького, I, II і III ступенів. Остання нагорода – буквально два місяці тому. Не раз потрапляв під обстріли, – розповідає вона.

Старший лейтенант Іван Яровий 23 серпня відсвяткував свій 23-й день народження. Штурман ланки, за словами близьких, після училища літав протягом останніх півтора року.

- Екіпажі потужні, найкращі люди. Що там відбулося, незрозуміло, – кажуть друзі родини Ярових.

Найбільше часу в небі провів, звісно, найстарший льотчик, полковник Опанасюк.

- Віктор був уже на пенсії. Давно працював в Африці, займався приватними перевезеннями. Добрі гроші заробляв, уже мільйонер фактично. Та коли сталося повномасштабне вторгнення, він не міг стояти осторонь, повернувся до України, в армію, – розповіли кореспонденту Укрінформу військові, що знали полковника.

ПО ВЕРТОЛЬОТЧИКАХ ПРАЦЮВАВ ВОРОЖИЙ СУ-35

Загибель шістьох офіцерів 18-ої авіабригади ім. Сікорського – величезна втрата для країни. Кожен мав на рахунку сотні бойових вильотів. Їхній досвід був украй потрібен українській авіації.

Що саме сталося 29 серпня поблизу Новоявленки Краматорського району, зараз розбираються слідчі ДБР. За інформацією речника авіабригади Євгена Ракіти, того дня під час виконання бойового завдання на Бахмутському напрямку екіпажі отримали команду екстрено приземлятися.

- Треба було сідати, бо по них працював російський Су-35. І під час цієї аварійної посадки сталася катастрофа. Тобто не зрозуміло, чи вони натрапили на перешкоду, чи щось інше, це з'ясовується, – сказав Ракіта.

Капітана Анісімова поховали в Полтаві, інших загиблих проведуть в останню путь завтра, 2 вересня, в їхніх рідних населених пунктах у Чернігівській, Київській, Харківській, Хмельницькій і Вінницькій областях.

- У громадах сьогодні зустрінуть героїв, усіх поховають на місцевих Алеях Слави, – сказав речник бригади ім. Сікорського.

Юлія Байрачна, Харків - Полтава
Фото В'ячеслава Мадієвського