Росію позбавили"очей": три вигоди України від повернення "вишок Бойка"

Як повертали вишки

Знешкоджувати небезпеку, яку несли російські позиції на цих платформах, українська армія почала ще минулого року.

В червні 2022 було завдано ракетних ударів по трьох бурових установках. Для атаки ЗСУ використали потужні протикорабельні ракети "Гарпун", які отримали від західних союзників.

Очільник окупаційної влади Криму Сергій Аксьонов тоді заявив, що на платформах перебували 109 людей, з яких 7 зникли безвісти після удару.

Робота трьох бурових була зупинена. Російський цивільний персонал і військові евакуювалися

"Одна бурова установка – "Таврида" – була майже повністю знищена. Під час атаки загинуло кілька російських військових, тож вони поспіхом все покидали і звідти пішли", – пояснює ВВС військово-морський експерт Володимир Заблоцький.

"Наблизитись вони вже не могли, бо вишки в зоні ураження (українських ракет, – Ред.). Не факт, що будь-який російський корабель який до них наблизиться, не буде знищений".

Боротьба за бурові вишки в Чорному морі продовжилась вже через рік. Наприкінці серпня 2023 року міністерство оборони РФ почало заявляти про знищення українських катерів з десантом у відритому морі біля бурових платформ.

Наприклад, 22 серпня російське відомство повідомило, що літак Су-30 знищив розвідувальний катер ЗСУ біля вишок, а пізніше ще один з десантом.

Українські плавзасоби начебто були розстріляні з авіаційної гармати.

Вже 30 серпня РФ заявила, що її літак в акваторії Чорного моря знищив відразу чотири швидкохідні військові катери з десантними групами військовослужбовців ЗСУ. Ще чотири катери начебто були знищені російською авіацією 4 вересня.

Нарешті 10 вересня, згідно з повідомлянням російського оборонного відомства, було знищено три катери з десантом, які "прямували в напрямку Кримського узбережжя".

Українська влада ці повідомлення заперечувала і натомість вказувала, що це саме бійці ЗСУ, перебуваючи на човнах, змогли вразити з переносного зенітно-ракетного комплексу російський літак, який їх атакував.

Британська розвідка 27 серпня повідомила у своєму щоденному огляді, що Україна і Росія продовжують вести боротьбу у відкритому морі за "вишки Бойка".

Київ 11 вересня заявив, що ця боротьба завершилась на його користь. ГУР оприлюднило відео, на якому показана операція з висадки українського морського десанту на одну з бурових платформ.

На яку саме – не вказано, але українські військові позують на фоні напису Crimea-2. Саме так РФ перейменувала захоплену СПБУ "Петро Годованець", тож ймовірно саме на ній відбуваються події.

Водночас на одному з фото розвідки видно рятувальний човен, розміщений на СПБУ, і який має напис Crimea-1 (так росіяни перейменували іншу бурову установку – "Незалежність").

Згідно з даними сервісу відстеження морського трафіку MarineTraffic, станом на минулий рік бурова платформа "Незалежність" (вона ж Crimea-1) перебувала за 85 км від українського берега біля острова Зміїний і гирла Дунаю, а платформа "Петро Годованець" (Crimea-2) – за 110 км від Одеси і лише за 70 від окупованого Криму.

В будь-якому разі українська влада запевняє, що під контроль повернуті всі чотири бурові платформи.

На відео ГУР зафільмовано, як українці на двох швидкісних човнах підпливають до однієї з платформ, успішно висаджуються на неї і оглядають об'єкт. Бійці знаходять запаси авіаційних ракет, а також демонтують встановлену на вишці російську радіолокаційну станцію "Нева-Б".

Це обладнання призначене для виявлення та супроводу надмалих та малих надводних та наземних цілей, охорони важливих та особливо важливих об'єктів та акваторій (підходів до портів, аеропортів, дамб, мостів, водозаборів та водосховищ).

"Нева-Б" застосовується для цілодобового контролю радіолокації надводної та наземної обстановки акваторій, прибережних ліній і сухопутних ділянок великої площі або протяжності.

Ця РЛС має високу роздільну здатність і точність по куту і дальності, що дозволяє відстежувати надмалі цілі.

"Для України операція з повернення бурових платформ у Чорному морі мала стратегічне значення", – йдеться у відео, оприлюдненому військовою розвідкою.

Кремль станом на 12 вересня жодним чином не відреагував на цю інформацію.

Символічне чи практичне значення?

"Україна повернула собі свою власність. Це важливо з точки зору підтримання суверенітету країни", – розмірковує колишній заступник начальника штабу Військово-морських сил Андрій Риженко.

Однак є і цілком військовий аспект. Розвідувальне обладнання, встановлене на "вишках Бойка", дозволяло РФ відстежувати ситуацію в північно-західній акваторії Чорного моря і фактично сприяло блокаді українських портів.

Обмежувати судноплавство в цьому районі Росія почала ще в лютому 2022 року, а з липня цього року, після завершення дії "Зернової угоди", лише посилила і активізувала ці заходи.

Демонтаж російських РЛС на бурових установках призведе до того, що військові РФ не зможуть вчасно реагувати або щось планувати в українській акваторії, зауважує речник ВМС Дмитро Плетенчук.

"Тому значення це має велике і для Одеської області в першу чергу. Це безпекове питання", — сказав він Суспільному.

Раніше ці платформи охороняла велика кількість російських військових і патрульних кораблів, але ракетні удари українських військ відігнали їх далі до узбережжя Криму.

Щоправда, речник ВМС каже, що про "повний контроль" України над цією акваторією все ще не йдеться:

"Повернення повного контролю над цією акваторією, ми кажемо про 25 тисяч квадратних кілометрів, відбудеться тоді, коли ми зможемо повноцінно панувати у повітрі".

Андрій Риженко каже, що тепер бурові вишки будуть в так званій "сірій зоні", оскільки жодна зі сторін не ризикне розмістити там своїх військових на постійній основі.

"Тримати там постійно якійсь сили недоцільно, тому що РФ має домінування в повітрі і засобами ураження може завдати удар по вишкам".

Експерт не виключає, що росіяни або спробують відновити свій контроль над платформами або взагалі намагатимуться знищити їх ракетними ударами.

Чи може Україна їх захистити? Малоймовірно, зауважує колишній керівник штабу ВМС.

По-перше, самі платформи не дуже великі за розміром – близько 70 м в довжину і в ширину, а значить мало підходять для розміщення на них установок ЗРК. По-друге, в України не має таких кораблів, які могли б перемістити і встановити ці системи на бурові платформи.

І найголовніше – така система ППО на стаціонарній платформі посеред відкритого моря буде дуже легкою і зручною мішенню для противника.

"Теоретично, її (систему ППО) можна було б поставити на вертолітному майданчику на буровій платформі, але я не думаю, що в цьому є сенс. І що вона буде охороняти там? По факту, вона буде охороняти лише сама себе", – каже Риженко.

Оптимальний вихід із ситуації – короткотерміново висаджувати на вишках для виконання операцій десант, озброєний переносними зенітно-ракетними комплексами (ПЗРК).

Видобуток газу і "зерновий коридор"

Державна нафтогазова компанія України "Нафтогаз" вже заявила про готовність почати експлуатацію за призначенням бурових установок в Чорному морі.

"Група Нафтогаз готова розпочати експлуатацію за призначенням цього обладнання, щойно це дозволятиме безпекова ситуація", – заявив очільник компанії Олексій Чернишов.

Однак все вказує на те, що це станеться не скоро.

Безпекова ситуація в Чорноморському регіону є напруженою і погіршується. Росія активно використовує авіацію і флот для атак на військові і навіть цивільні об'єкти.

Крім того, бурові установки були суттєво пошкоджені через обстріли рік тому, а також з самого початку використовувались для постачання газу лише на Кримський півострів, який наразі залишається окупованим.

Військово-морський експерт Заблоцький бачить інший економічний зиск від деокупації "вишок Бойка". На його думку, позбавлення РФ можливості відслідковувати ситуацію біля українського узбережжя допоможе зробити "зерновий коридор" безпечнішим.

Останніми місяцями РФ майже щотижня атакувала безпілотниками і ракетами українські зернові термінали і порти на Дунаї та Чорному морі. Також Кремль погрожував примусовою зупинкою і оглядом кораблям, які прямували в ці порти.

Заблоцький звертає увагу, що саме в ці дні з 11 до 15 вересня в дельті Дунаю проходять військові навчання Sea Breeze за участю Румунії, США та інших країні НАТО, а також України.

Основна мета навчань – протимінна діяльність для забезпечення свободи судноплавства. Тобто країни НАТО і українські ВМС працюватимуть саме поблизу тієї ділянки Дунаю і Чорного моря, яку Київ пропонує як варіант безпечного маршруту для проходу цивільних суден. Прибрати російський "нагляд" за цим районом було вкрай важливо.

"Ці вишки мали значення для росіян з точки зору контролю українського узбережжя аж до гирла Дунаю. Ось зараз ми їх цього контролю позбавили", – резюмує експерт.

Важливо, що Україна продемонструвала спроможність здійснювати складні рейдові операції на морі, відзначає Андрій Риженко.

"Те, як ми втратили ці вишки в 2014 році, це була велика помилка, ми їх навіть не охороняли. Зараз ми виправляємо ті помилки", – вважає капітан.