Путін запропонував вдарити по Києву "Орешником" - Зеленський назвав його "довбо…м"

Президент Росії Володимир Путін провів велику пресконференцію за підсумками року. Другий рік поспіль її обʼєднують з "Прямою лінією", під час якої російському президенту ставлять запитання громадяни. Ми коротко розповідаємо про основні теми, яких торкнувся Путін.

Протягом понад чотирьох годин російський президент відповідав на питання журналістів і громадян. Вони стосувалися насамперед війни в Україні, зокрема мирних переговорів, ситуації на фронті та нової балістичної ракети "Орешник", а також економіки та зовнішньої політики.

Як стверджують організатори, цього року росіяни відправили Путіну близько 2 млн. запитань. Підсумкові конференції Путін проводить щогрудня з 2001 року, крім 2022-го, коли Росія вторглася в Україну.

Про війну в Україні та Курщину

Війни в Україні торкалися багато запитань, як від журналістів, так і від росіян.

Головред російського агентства ТАСС запитав, як Путін оцінює хід "спеціальної військової операції" і "чи стала перемога ближче?".

Путін відповів, що ситуація на фронті змінюється кардинально.

"Рух йде по всій лінії фронту, просування відбувається на квадратні кілометри щодня", - сказав він.

Він додав, що наперед загадувати складно, але Москва рухається до своїх первісних задач, означених на початку "спеціальної операції", так Кремль називає повномасштабне вторгнення в Україну.

Показова обмовка Путіна: "Наші бійці забирають", - спочатку почав говорити він про захоплення земель України. І тільки потім виправився: "… повертають території".

При цьому за даними західних ЗМІ, за весь 2024 рік ціною десятків тисяч життів російських військових Росія змогла захопити територію, яка дорівнює чверті Естонії. Тож експерти задаються питанням, чи варта така кількість життів цієї території.

Задачі так званої "СВО" такі нечіткі і часто змінювались, що тепер вже складно зрозуміти, що саме мав на увазі Путін.

Мешканка Курщини запитала російського президента, коли "звільнять" Курську область.

"Конкретну дату я не називатиму", - відповів Путін, але запевнив, що це обов'язково відбудеться. Він додав, що на відбудову Курської області вже виділили 108 млрд рублів.

Водночас, за різними даними, втрати Росії у війні значно перевищують втрати України. Так, майбутній спецпредставник США з питань України Кіт Келлог у нещодавньому інтервʼю Fox Business заявив, що Росія втратила у війні у 5 разів більше солдатів, ніж Україна.

Також Кремль приховує участь північнокорейських солдатів в операції у Курській області.

Про мирні переговори та Трампа

Журналіст американського телеканалу NBC спитав Путіна, що він зможе запропонувати майбутньому президенту Дональду Трампу, коли вони зустрінуться.

"Ви не досягли цілей військової операції, багато росіян загинули, зокрема вашого генерала вбили прямо в Москві, а лідера Сирії, якого ви підтримували, вигнали з країни. Коли ви зустрінетеся з майбутнім президентом Трампом, ви будете слабшим лідером", - сказав журналіст.

Путін каже, що готовий будь-коли зустрітися і поговорити з Трампом, але вони не спілкувалися чотири роки.

"Вам дуже хотілося б, щоб Росія була ослабленою. Але Росія стала набагато сильнішою за останні три роки - ми стаємо по-справжньому суверенною країною, ми мало від кого залежимо", - заявив Путін. За його словами, боєздатність російської армії зараз найвища у світі.

Хоча, як вказують експерти, армія Росії настільки ослаблена війною проти України, що не змогла надати допомогу режиму Асада в Сирії.

Американський журналіст також запитав, чи Путін готовий піти на компроміс у мирних переговорах з Україною.

Путін відповів, що це українська сторона відмовилася від переговорів. Він заявив, що були домовленості у Стамбулі, які могли бути досягнуті.

"Але приїхав ваш прихильник Джонсон, із гарною зачіскою (мається на увазі колишній прем'єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон) і сказав, що треба воювати до останнього українця. Ось вони й воюють, але вже закінчуються, ці українці", - відповів Путін.

"Ми то готові, але треба щоби інша сторона була готова до компромісів", - додав він.

Українська сторона вже неодноразово заперечувала подібні заяви Путіна про роль Джонсона. Київ вказував, що від перемовин відмовились, бо не було жодної гарантії, що Росія виконала б будь-які домовленості.

Нагадаємо, що гарантії безпеки Україні, озвучені у Стамбулі навесні 2022 року, не передбачали вступ України до НАТО. Водночас Київ вважає, що єдиною гарантією безпеки для України може бути її запрошення до альянсу.

Путін також виступив проти режиму припинення вогню з Україною.

Якщо зупинити бойові дії, то Україна матиме можливість отримати допомогу та підготуватися, сказав Путін, тоді як зараз "противник не може закріпитися на тих позиціях, на які він відійшов" через виснаження бойової техніки та особового складу.

"Нам потрібне не перемир'я, нам потрібен мир, довгостроковий і міцний, забезпечений гарантіями для російських громадян", - заявив Путін.

На питання про те, з ким Путін готовий сісти за стіл переговорів, він відповів, що тільки з "легітимним представником української влади".

Російський лідер повторив свою тезу про нелегітимність нинішньої влади в Україні, адже, за його словами, в українській Конституції немає пункту про продовження повноважень президента в умовах воєнного стану.

Насправді ж українське законодавство чітко регулює виборчий процес під час воєнного стану, запровадженого з лютого 2022 року.

У таких умовах проведення президентських, парламентських чи місцевих виборів неможливе, тому рішення про призупинення виборів у 2024 році відповідає нормам Конституції. Президент за чинним законодавством працює до обрання нового.

Як припускали аналітики Інституту вивчення війни, Путін знову почав говорити про нелегітимність влади в Україні, адже розглядає зміну режиму в Києві як необхідну передумову для "переговорів" з Україною.

Утім, на запитання, чи надав би він прихисток президенту Зеленському, яке пролунало пізніше, він відповів ствердно.

Раніше Путін оголосив ультиматум, що готовий до перемовин тільки якщо Україна виведе свої війська з Донецької, Луганської, Запорізької і Херсонської областей.

Аналітики зауважують, що саме від Путіна залежить те, чи почнуться мирні перемовини.

На питання, чи змінив би Путін своє рішення про повномасштабне вторгнення в Україну у 2022 році, якби міг, він відповів, що зробив би це раніше.

"Треба було почати готуватися до цих заходів, зокрема до СВО", - сказав президент Росії. Він додав, що "події" 2022 року почалися без всякої підготовки, тому що "далі чекати просто не було можливо".

Кореспондент BBC Стів Розенберг спитав російського президента, чи вдалося йому зберегти Росію, як просив його Борис Єльцин, коли передав йому владу.

"Ми бачимо великі втрати, українських солдатів у Курській області, ви критикуєте розширення НАТО, але до НАТО вступило більше країн, Росія перебуває під санкціями. То чи зберегли ви Росію?" - запитав журналіст.

"Так, ми відійшли від краю прірви. Усе вело до повної втрати нашого суверенітету, а без суверенітету Росії би не було", - відповів Путін.

Про РПЦ

Представниця руху "Інша Україна", створеного Віктором Медведчуком (його ще називають "кумом Путіна"), у своєму питанні торкнулася церкви в Україні та начебто переслідувань вірян в Україні.

Путін заявив, що в Україні відбувається "розірвання" церкви і назвав "безбожниками" владу країни, яка обмежила роботу РПЦ.

"Вони навіть не атеїсти. Атеїсти – це люди, які у щось вірять", – заявив російський президент. "Вони етнічні євреї, але хто їх бачив у синагозі?" - Додав Путін.

Верховна Рада заборонила Російську православну церкву в Україні. Проте вона не забороняла УПЦ, яка досі, за даними влади України, має зв'язок з РПЦ.

Скасовувати реєстрацію структур УПЦ зможе тільки суд за 9 місяців після ухвалення закону, проте тільки у тому разі, якщо вони не розірвуть зв'язок з Московським патріархатом.

Цей крок обумовлений тим, що керівник РПЦ Кирило є одним з ідеологів війни проти України і вбивства українців, він особисто благословляє військових на війну й називає її священною.

При цьому саме російські війська знищили вже понад сто храмів УПЦ в Україні, а також вбили понад десять священнослужителів. Серед інших російська ракета знищила кафедральний собор УПЦ в Одесі.

Про вбивство Кирилова

Путін також прокоментував вбивство генерала Кирилова. Він назвав його терактом, а також "найтяжчим проколом" спецслужб.

"Це, звичайно, означає, що наші відповідні правоохоронні органи пропускають ці удари. Вони пропустили ці удари. Що тут можна сказати, потрібно просто вдосконалювати цю роботу і не допускати таких найтяжчих для нас проколів", – сказав президент.

Генерал Ігор Кирилов та його помічник загинули внаслідок вибуху біля житлового будинку у Москві. Джерела BBC Україна у Службі безпеки України заявили, що ліквідація генерала є спецоперацією їхньої служби.

Про Орешник

Путін знову похвалив нову балістичну ракету "Орешник", якою Росія нещодавно вдарила по Дніпру. Він заявив, що шансів збити її немає ні в кого.

"Давайте проведемо високотехнологічний експеримент, дуель", - сказав російський лідер.

"Нехай зберуть усі (європейські та американські) системи ППО та ПРО, виберуть об'єкт, наприклад у Києві, а ми вдаримо по ньому "Орєшніком" і подивимося, що станеться", - сказав Путін.

Він також сказав, що не знає, чому ракета отримала таку назву.

Володимир Зеленський вже назвав таку пропозицію неадекватною.

"Ви бачите, з ким ми маємо справу? Сьогодні "таваріщ із Кремля" сказав, що Росія пропонує технологічну дуель. Каже: "Ми вдаримо кудись по Києву "Орєшніком", а вони нехай поставлять протиповітряну оборону. Ну і подивимось, що буде". І ви вважаєте, що це адекватна людина? Просто відморозки".

Згодом у твіттері Зеленський запостив цю заяву Путіна і обізвав його матюком.

«Люди гинуть, а йому цікаво. Довбо…б», - написав Зеленський.

Раніше військові експерти припускали, що "Орешник" може перехопити американська система THAAD, якої щоправда немає в України. Найкращим засобом для перехоплення таких цілей є ракети SM-3 з екзоатмосферним перехоплювачем, які працюють разом із системою Aegis.

Система Aegis, встановлена в Польщі та Румунії, призначена для перехоплення міжконтинентальних балістичних ракет до розділення їхніх бойових блоків.

Україна звертається до партнерів за такою системою, але експерти сумніваються, що вона зможе її отримати.

Про українців на окупованих територіях

У ході "прямої лінії" Путін припустив, що "українців в Росії проживає, якщо не стільки ж, скільки в Україні, то може навіть більше", разом із тими людьми, які мешкають на окупованих Росією територіях України, зокрема в Криму.

Насправді їх кратно менше навіть за найконсервативнішими підрахунками. Так, за даними ООН на листопад 2024 року, загальна кількість українських біженців у світі, включаючи Росію, становить близько 6,8 млн осіб. Організація також підрахувала, що з 2014 року населення України скоротилося на 10 млн. осіб. Із них на 8 млн лише з 2022 року.

За даними перепису населення Росії від 2020 року, українцями назвали себе трохи більше ніж 884 тисячі осіб.

Точна кількість українців, які прибули до Росії після лютого 2022 року, невідома. Після початку повномасштабних бойових дій до Росії в'їхали близько 2 млн. українців, підрахували в ООН. Російські державні ЗМІ називали цифру 5 млн осіб. Але скільки людей залишилося в Росії, а скільки повернулося на батьківщину чи поїхало далі до ЄС, не зрозуміло.

За даними МВС Росії на вересень 2024 року, понад 3,4 млн російських паспортів було видано мешканцям Донецької та Луганської народних республік, Запорізької та Херсонської областей з 2022 року.

У 2014 році Росія видала російські паспорти більшості жителів анексованого Криму (98%), де за офіційними даними, проживали майже 2 мільйони осіб. За даними української сторони на 2021 рік, примусова паспортизація в анексованому Росією Криму торкнулася 2,5 млн. громадян України.

Тобто навіть якщо врахувати максимальну цифру в 5 млн. біженців, 2,5 млн. жителів Криму і 3,4 млн. - окупованих територій, і тих майже 900 тис. росіян, які вважають себе українцями, то все одно цифри будуть значно меншими від населення України.

Про економіку

Володимир Путін розпочав виступ із досить передбачуваного опису економічних успіхів. Він повідомив, що економіка стабільна, попри санкції, а за два роки вона зросла на 8%.

Потім він перейшов до міжнародних порівнянь, переконуючи, що російська економіка зростає швидше, ніж економіка єврозони та США. Далі він згадав рекордно низький рівень безробіття -2,3%.

Як коментує кореспондентка BBC Ольга Шаміна, Путін часто говорить про низьке безробіття. Щоправда, забуває уточнити, що низькі показники пов'язані з поганою демографією - на ринок праці вийшло нечисленне покоління 1990-х років.

Щоправда, цього разу Путін таки повідомив, що в економіці є тривожний сигнал - висока інфляція. Він сказав, що напередодні зустрічався із головою ЦБ Ельвірою Набіулліною. Вона йому повідомила, що інфляція виявилася 9,2-9,3%.

Цю ситуацію він назвав "розігрівом" економіки. Путін навіть визнав, що наступного року це обернеться уповільненням економіки до 2%.

"Ця річ неприємна і погана - зростання цін", - сказав Путін. І насамкінець він дозволив собі те, що зазвичай не дозволяє, - критику на адресу ЦБ. Останнім часом Центральний банк багато критикують. І Путін вперше за багато років публічно дорікнув ЦБ неефективністю.