Перехоплення над Балтикою. До чого призведе інцидент із російськими МіГами у небі Естонії

Міноборони Естонії стверджує, що це вже четверте порушення повітряного кордону країни російськими літаками у 2025 році. Однак попередні подібні інциденти не викликали такої реакції.

Річ у тім, що інцидент з винищувачами стався на дев'ятий день після того, як у повітряний простір Польщі вторглися 19 російських дронів.

Повідомлень про те, що вони несли бойову частину, не було. Ніхто не постраждав, але внаслідок перехоплення пошкоджений щонайменше один будинок.

Ця подія змінила ставлення НАТО до Росії. Дрони, якими Росія масово обстрілює Україну, раніше залітали в повітряний простір Румунії й Молдови та навіть долітали до Латвії.

Однак це були поодинокі випадки і, попри заперечення Росії, на Заході їх розцінили як навмисне порушення.

Тоді Польща також ініціювала 4-ту статтю Північноатлантичного договору, після чого альянс розпочав велику операцію зі зміцнення захисту своїх наземних і повітряних кордонів "Східний страж" (Eastern Sentry).

Наступний за цим нальотом дронів інцидент з винищувачами країни НАТО сприйняли як навмисну провокацію. Обидві події, на думку багатьох західних коментаторів, пов'язані єдиним задумом.

Про це на засіданні Радбезу ООН говорив і посол США Майк Волтц.

"Цей інцидент, що стався одразу після вторгнення російських безпілотників у повітряний простір Польщі, створює враження, що Росія або прагне ескалації й втягування нових країн у конфлікт з Україною, або не має повного контролю над тими, хто керує її винищувачами та безпілотниками", – заявив Волтц.

Балтика: неспокійний регіон

Важко судити, у чому може бути задум, але можна принаймні оцінити, до чого призвели ці інциденти. Можна говорити, що напруженість у Європі значно зросла.

У Східній Європі, в Україні, вже понад 3,5 роки триває велика кривава війна, яку розпочала Росія. Ця війна спровокувала загострення відносин Росії з НАТО.

Після 2022 року до НАТО вступили одразу дві нові країни, які раніше були нейтральними – Швеція у 2024 році та Фінляндія у 2023 році. Вони вирішили відмовитися від нейтралітету після того, як Росія розпочала повномасштабну війну.

Обидві країни мають вихід до Балтійського моря, і російські МіГи в п'ятницю летіли коридором між естонським і фінським повітряними просторами.

Зростання присутності НАТО в регіоні також підняло градус ескалації. На початку вересня високопосадовці Росії виступили з агресивною риторикою щодо ситуації в Балтійському регіоні.

Помічник президента Росії Микола Патрушев звинуватив європейські спецслужби у причетності до підриву газопроводу "Північний потік-2" та загостренні напруженості на балтійському напрямку. А заступник голови Радбезу Росії Дмитро Медведєв звинуватив Фінляндію в тому, що вона готується стати плацдармом для агресії проти Росії.

Раніше у вересні Росія та Білорусь провели чергові навчання серії "Запад", які в сусідніх країнах щоразу вважають прихованою підготовкою до вторгнення.

Водночас у вересні в Литві, Латвії та Польщі проходять навчання Thunder Strike, Namejs і Iron Defender – країни за участю партнерів по НАТО відпрацьовують протидію російському вторгненню.

У Балтійському морі з січня триває операція під егідою НАТО Baltic Sentry із захисту критично важливої підводної інфраструктури.

У такій складній та напруженій ситуації порушення російськими військовими літаками повітряного простору Естонії виглядає як досить сильна ескалація обстановки.

Звичайна практика?

Втім, якщо не брати до уваги всі ці обставини, то порушення військовими літаками повітряного простору суверенних держав – не така вже й рідкість.

У серпні 2024 року Японія звинуватила Китай у тому, що його розвідувальний літак вторгся в японський повітряний простір у районі спірних островів у Східнокитайському морі. Втім, ці острови є предметом територіальної суперечки між двома країнами.

У липні 2023 року Венесуела звинуватила США в тому, що їхній літак порушив повітряний простір країни, назвавши це "явною провокацією". Йшлося про транспортний С-17.

Іноді такі порушення бувають наслідком помилки чи недбалості, іноді – навмисним кроком, наприклад, щоб оскаржити суверенітет над певною територією або ж кинути виклик, продемонструвати неспроможність певної країни цей суверенітет захистити.

Ще частіше такі дії здійснюють військові кораблі, оскільки норми міжнародного морського права менш деталізовані, ніж правила повітряного руху, що робить порушення свободи судноплавства більш поширеними.

У повітрі маневри поблизу або всередині кордонів повітряного простору іноді призводять до загибелі людей і літаків. Найвідоміший випадок стався 24 листопада 2015 року в Туреччині, коли винищувач F-16 турецьких ВПС збив російський бомбардувальник Су-24.

Туреччина стверджувала, що російський літак перебував у її повітряному просторі протягом п'яти хвилин і за цей час його екіпаж отримав 10 попереджень, проте ніяк на них не відреагував.

Хай там як, цей інцидент тоді не призвів до помітного погіршення відносин Росії з НАТО, а з Туреччиною відносини згодом повністю відновилися.

Тепер у НАТО знову лунають заклики відповідати на такі порушення і збивати літаки.

Президент Чехії Петр Павел (колишній голова військового комітету НАТО) у суботу заявив, що НАТО має застосовувати зброю проти порушників. "На жаль, це балансування на межі конфлікту, але відступати перед лицем зла просто неможливо", – сказав він.

Втім, ситуація в Сирії, де у відкритій і кривавій війні брало участь багато сторін і країн, була надзвичайно складною, і однією з можливих причин збиття російського літака була ця плутанина.

Ситуація в Балтійському морі простіша. Хоча багато хто на Заході звинувачує Росію в прагненні розпочати війну в цьому регіоні, до такої напруженості справа поки що не дійшла.