Плати або служи. Що відомо про можливі зміни до мобілізації

Українська влада обговорює чергові зміни до правил мобілізації – йдеться про те, щоб звільняти від служби чоловіків, які офіційно мають високі зарплати та справно платять податки до бюджету. Публічних розмов на цю тему уникають, але навіть перші згадки про ініціативу мали ефект вибуху інформаційної бомби.

Економісти вважають ініціативу влади спробою одним махом вирішити два надскладних завдання – провести мобілізацію, щоб поповнити військо, а також втримати на плаву економіку, забезпечивши наповнення бюджету.

Але замість вирішення старих проблем, вона ризикує створити нові.

У соцмережах ініціативу вже назвали дискримінацією та спробою поділити громадян на бідних і багатих, де служити мають лише бідні.

"6 тисяч" відступних

Першим про плани влади з посиланням на джерела в офісі президента повідомив український Forbes. Мовляв, остаточної версії законодавчих змін ще немає, обговорюються декілька можливих варіантів.

Так, право на бронювання можуть отримати українці, що сплачують до бюджету податок на доходи фізосіб близько 6 тис. гривень щомісяця (це не враховуючи 1,5% військового збору та 22% єдиного соціального внеску (ЄСВ)).

Така сума відповідає офіційній зарплатні близько 33,4 тис. гривень. Це більш ніж в два рази перевищує середню зарплатню по Україні, відповідно до даних Пенсійного фонду. І на 65% більше середньої зарплатні по Києву, відповідно до ресурсу Work.ua.

Обговорюється також варіант звільнити від мобілізації тих, за кого роботодавець платить ЄСВ в розмірі близько 14,5 тис. гривень (що відповідає зарплаті у 66 тис. гривень).

Для працівників IT-сектору, яких звільнять від служби, обговорюють мінімальний поріг зарплати в еквіваленті 3200 доларів.

Принцип – плати податки або служи – хочуть розповсюдити і на фізосіб підприємців, але поки що готової схеми не напрацювали.

Джерело ВВС Україна, близьке до офісу президента, підтвердило, що такі плани справді обговорюють. Мовляв, в української економіки великі проблеми, і її слід якось утримувати на плаву.

"Але я за те, щоб, якщо це робити, то брати 15 мільйонів – стільки виплачується за загиблого", - каже співрозмовник.

Такі зміни можуть внести у великий законопроєкт про нові правила мобілізації, який вніс в парламент перед Новим роком голова уряду Денис Шмигаль і який вже викликав жваву дискусію та багато критики.

10 січня законопроєкт планують обговорити на комітеті, а 12 січня – голосувати в першому читанні, каже співрозмовник ВВС Україна.

Складна дилема

Як заявив у грудні президент Володимир Зеленський, військове командування запросило на цей рік майже пів мільйона новобранців.

Цифра значна, зважаючи, що мобілізація в останній рік пробуксовує.

Президент підкреслив, що такий призов обійдеться бюджету в 500 млрд гривень, і додав, що один солдат - це шість платників податків в тилу.

Щоб розв'язати проблему, до Верховної Ради внесли законопроєкт, який знижує вік призову до війська з 27 до 25 років, спрощує військовий облік та сам процес мобілізації військовозобов’язаних і запроваджує жорсткі санкції за саботаж призову.

Документ ще не голосували навіть в першому читанні, але вже зараз зрозуміло, що в парламенті довкола нього розгорнеться неабияке протистояння.

З іншого боку, утримання армії під час війни, не кажучи вже про нову хвилю мобілізації, - задоволення вкрай дороге. А економіка України надзвичайно постраждала від російського вторгнення.

Дефіцит бюджету на 2024 рік – 20% ВВП країни. Практично все, що заробляє сама, Україна витрачає на армію. Видатки на військо на 2024 рік заплановані на рівні 1,6 трлн гривень, це половина всіх закладених в бюджет витрат.

Решту видатків – на медицину, освіту, соцвиплати – допомагали закривати західні партнери. Але цього року ситуація ускладнилася. Два найбільші донори – США та ЄС – досі не схвалили багатомільярдні програми фіндопомоги на наступний рік.

Найімовірніше, кошти і від США, і від Євросоюзу таки надійдуть. Але коли чекати на перші транші і в яких обсягах, невідомо.

Раніше міністр фінансів України Сергій Марченко заявляв, що ситуація навіть гірша ніж на початку вторгнення, і закликав "протверезіти".

Якщо через скорочення міжнародної допомоги в бюджеті бракуватиме 5-10 млрд, ситуація буде складною, але вирішуваною, каже міністр. А от закрити більшу "діру" стане справжньою проблемою.

Усе це ставить владу перед неприємним вибором - йти на болісні та непопулярні кроки, ризикуючи рейтингами та популярністю, або поставити під загрозу позиції України у війні з Росією.

Справедливість, ефективність чи метушня

Економісти пояснюють останню ініціативу Банкової бажанням провести мобілізацію, але зберегти найбільш ефективних платників податків та навіть отримати нових.

Виконавчий директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський у фейсбуці назвав це "найкращим стимулом для легалізації зарплат в історії країни". Економіст Павло Кухта – "демонстрацією грамотного підходу влади" у війні економік на виснаження. А фінансист Сергій Фурса в коментарі ВВС Україна – кроком до ефективного ведення війни.

"Держава, визначаючи, хто має служити, а хто має залишатися в тилу, повинна виходити з якихось чітких критеріїв. Один з них – чи платить людина податки, бо з податків також фінансується армія", - пояснює Фурса. "Це також буде стимулювати людей виходити з тіні, бо зрозуміло, що багато людей не платять податки, хоча заробляють зарплати значно вищі".

Втім в перший же день, коли про ініціативу стало відомо, у соцмережах піднявся шквал обурених коментарів. Особливо гостро відреагували нинішні військовослужбовці, багато з яких пішли на фронт добровольцями, відмовившись від високих зарплат, посад чи власних бізнесів.

Противники кажуть, що ініціатива - "плювок в обличчя добровольцям", що вона дискримінує за майновою ознакою, ділить суспільство на тих, хто може "відкупитись" від армії, і тих, хто не може, а отже закладає ґрунт для великого соціального невдоволення.

Мобілізація та соціальна справедливість – надзвичайно чутливі питання для українців зараз, каже Олексій Мельник, співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Центру Разумкова.

"Наша влада одночасно намагається вирішити і стратегічну проблему, і разом з тим не втратити популярність, зробити так, щоб всім було добре. Так не буває", - підкреслює експерт.

"Всі не можуть служити, але принаймні кожна родина, кожна особа, кого це стосується, повинні бути максимально впевнені, що дотримані принципи соціальної справедливості, щоб це не перетворювалося на війну бідних. Тих, хто не здатний себе захистити".

Свого часу у США практикували різні підходи, щоб показати справедливість призову, а паралельно наповнити бюджет.

Наприклад, під час Громадянської війни тут проводили лотерею, щоб набрати людей до війська. Водночас багаті призовники, на яких падав жереб, могли офіційно відкупитися від служби за 300 доларів (тоді великі гроші). Або знайти собі заміну.

У порівнянні з цією практикою не мобілізувати людей, у яких висока зарплатня, а отже, ймовірно, високі досягнення та кваліфікація, "з суто технологічної точки зору більш ефективно", каже соціолог, гендиректор КМІС Володимир Паніотто.

"Але, зрозуміло, що такий спосіб мобілізації не буде сприйматися справедливим у суспільстві, тому що ми по-іншому розуміємо справедливість, ніж на Заході, - пояснює він. – Частково це залишки радянського сприйняття, ми не любимо, коли хтось багато грошей отримує".

Відтак такий крок може тільки ще більше відштовхнути людей від мобілізації і деморалізувати чинних військових.

Але, на думку Фурси, це залежить від того, що вважати справедливим.

"Справді, тут виникає конфлікт між справедливістю і ефективністю, - каже він. - Але, коли люди не платять податки, це ж також несправедливість".

Головна проблема владної ініціативи – її несистемність, каже економіст Анатолій Амелін з "Українського інституту майбутнього".

"Нам потрібна була комплексна стратегія мобілізації, обороноздатності, самозабезпечення себе. Це треба було робити ще навесні минулого року. А є натомість метушня від однієї ідеї до іншої", - каже він.