Нова російська ракета-дрон "Бандероль". Що про неї відомо і чим вона небезпечна

Інший український аналітик - військовий оглядач групи "Інформаційний спротив" Олександр Коваленко згодом оприлюднив більше інформації про "Бандероль".

Джерела цих даних він не вказав.

За його словами, протягом квітня у повітряному просторі над Чорним морем фіксувалися чотири цілі, швидкість яких становила в середньому 500 км/год. Запускалися вони локаційно із західної частини окупованого росіянами Криму та більшу частину маршруту долали на висотах близько 500 метрів.

Цілі пролітали 140-150 км. Але найдальший маршрут, зафіксований у цього типу, був Вознесенськ (Миколаївська область), який в 250-260 км від Криму. При цьому один із чотирьох БПЛА був локаційно втрачений над Чорним морем – тобто впав майже одразу після старту.

За даними Коваленка, траєкторія маршруту була прямою, без значних маневрів.

Однак ця ситуація змінилась на початку травня. Зафіксували, що "Бандероль" навчилась маневрів і може розвивати швидкість до 750-800 км/год.

Коваленко повідомив, що 3 травня реактивний дрон здійснив політ на висоті 500 метрів, але при перетині берегової лінії знизив висоту до 100 метрів, щоб бути менш помітним і вразливим для протиповітряної оборони.

"Бандероль" продемонструвала, що може летіти не лише по прямій. Вона здійснила розворот на Вознесенськ на швидкості 250 км/год під кутом 90°.

Всі ці дані показали, що перші приблизні зображення "Бандеролі" у формі БПЛА типу "крило" (як "Шахед") були помилковими.

Ймовірно, цей засіб має аеродинамічну схему літакового типу (як крилата ракета).

Головне управління розвідки України підтвердило ці здогадки, опублікувавши 12 травня схематичне зображення "Бандеролі" і опис її компонентів.

ГУР називає цей виріб "крилата ракета S8000".

За зовнішнім виглядом і характеристиками вона нагадує так звані українські дрони-ракети типу "Пекло", "Паляниця", "Барс" чи "Рута".

Це засоби ураження літакового типу, що менші за розмірами і потужністю бойової частини за "класичні" ракети, які мають реактивний двигун, і є певним гібридом баражуючого дрона-камікадзе.

Запускатися вони можуть як з наземних установок, так і з літаків.

За даними української розвідки, "Бандероль" запускається з безпілотників "Оріон" (він же "Іноходець"), а в перспективі планується їх запуск з вертольотів Мі-28Н.

Це нетипові засоби запуску. Зараз Росія найчастіше використовує мобільні або стаціонарні наземні установки, зокрема для запуску безпілотників "Шахед" та їх аналогів.

"Оріони" з початку війни використовуються росіянами передусім як БПЛА, що дозволяють вести розвідку вглибині території України і корегувати удари по цілях. Це великий апарат вагою до 1 тонни, довжиною 8 метрів з розмахом крил 16,3 м, що може 24 години перебувати в повітрі і залітати на 250-300 км на висоті 7,5 км.

Передбачено, що окрім розвідки БПЛА здатен виконувати й ударну функцію, тобто скидати авіабомби і ракети. Однак випадків такого зафіксовано обмаль.

За словами виробника - ГК "Кронштадт", на сьогодні "Оріон" є фактично єдиним російським безпілотником класу MALE (Medium Altitude, Long Endurance - "середня висота, довга витривалість").

Цей виробник, вказує українська розвідка, розробив і ракету "Бандероль".

На офіційному сайті "Кронштадту", щоправда, жодної інформації про цей виріб немає.

ГУР наводить такі характеристики цієї крилатої ракети:

Для виготовлення цього виробу РФ використала чимало іноземних компонентів.

Наприклад, вказано, що акумуляторна батарея японського виробництва, турбореактивний двигун - китайського, сервопривід - корейського, регулятор напруги і генератор - американського, мікроконтролери - швейцарського.

Також "Бандероль" має російську решітку "Комета" з 8 антенами, що дозволяє нейтралізувати завади від роботи РЕБ, що глушить супутниковий сигнал навігації. Крім того, ракета вірогідно має інерціальну систему навігації і засіб вимірювання телеметричних показників.

Це все може вказувати на точність ураження.

В "Бандеролі" є бойова частина (ОФБЧ-150, це уламково-фугасна БЧ, вагою 114,3 кг), хвостові стабілізатори, а також два маленьких крильця, що розкладаються у польоті після скидання з носія і дають змогу ракеті долати більшу відстань.

Цими параметрами вона схожа на авіаційну бомбу з УМПК (універсальний модуль планування і корекції), які масово застосовує російська армія.

Однак "Бандероль" має більшу дальність і просунуту навігацію.

Чим ця ракета-дрон небезпечна

Повітряні сили України про появу чи застосування ракети-дрона "Бандероль" не повідомляли.

Але зранку 3 травня, коли за інформацією військових оглядачів, цей виріб долетів до Вознесенська, телеграм-канал ПС повідомляв про "ціль", що вилетіла з акваторії Чорного моря і була зафіксована на межі Миколаївщини і Одещини в північно-західному напрямку.

Що надалі трапилося з нею - не відомо. Принаймні про ураження "цілі" офіційні українські органи не повідомляли.

Джерело ВВС Україна в Повітряних силах підтвердило факт застосування "Бандеролі" росіянами.

"Було кілька застосувань. В неї параметри як в крилатої ракети", - сказав співбесідник.

На фотографіях, які оприлюднило ГУР і які показують частини ракети "Бандероль", видно пошкодження паливного бака. Це може свідчити, що українським оборонцям вдалось збити ракету.

Однак військові оглядачі вказують, що цей виріб РФ вдосконалює і він може бути дуже небезпечним. Олександр Коваленко зауважує, що маневровість і швидкість ракети ускладнює застосування проти неї мобільних вогневих груп, які не озброєні ПЗРК (переносними зенітними ракетними комплексами).

Профільне видання Defense Express вважає, що Росія намагається зробити "дешеву крилату ракету" із метою налагодити виробництво ще одного озброєння "для терористичних обстрілів України".

За словами аналітиків, багато іноземних компонентів "Бандеролі" перебувають у вільному доступі і коштують недорого. Наприклад, ціни на турбореактивні SW800Pro-A95 від китайської компанії Swiwin варіюються від декількох до десятків тисяч доларів.

Застосування БПЛА "Орион" як носія для цих ракет може бути перевагою для РФ. Оскільки збити цей висотний безпілотник, тим більше над морською поверхнею важко. "Оріон" може на великій висоті літати над акваторією Чорного моря і запускати ці ракети.

Наприклад, в жовтні 2024 року українським військовим вдалося збити "Оріон" в небі над Курською область, але для цього був застосований зенітно-ракетний комплекс "Стріла-10". Зрозуміло, що розмістити його на водній поверхні проблематично.

Використання морських платформ для розміщення ППО і РЕБ, які могли б боротися з "Оріонами" і "Бандеролями" також пов'язане з підвищеною небезпекою.

"Якщо говорити про використання морських платформ, то це робити можливо, але необхідно розуміти, що ці платформи можуть цілями для протирадіолокаційних засобів, тобто ворог може використовувати засоби, які наводяться безпосередньо на джерела випромінювання, в тому числі і РЕБ", - зазначив авіаційний експерт Богдан Долінце в ефірі українського телемарафону.

Переваги у швидкості і маневровності "Бандеролей" могли б нейтралізувати системи ППО з автоматичним або напівавтоматичним захопленням цілей, додав фахівець. Однак таких установок незначна кількість на озброєнні української армії.

Росія інформації про ці ракети-дрони не публікувала.

Однак 26 квітня заступник голови Радбезу РФ Дмитро Медведєв оприлюднив відеокадри своєї поїздки на полігон "Капустин Яр". Там йому представили "перспективні засоби ураження", зокрема баражуючі боєприпаси і БПЛА.

В одному з кадрів помітили до того невідомий об'єкт, який за своїми формами схожий на "Бандероль".

Ймовірно, цей засіб все ще належить до категорії "перспективних" і не є готовим виробом, запущеним у серійне виробництво. В іншому випадку, інформації про його застосування і атаковані об'єкти було б більше.

Джерело ВВС Україна у Повітряних сил зі скепсисом віднеслося до інформації про "невразливість" цього боєприпасу. За словами співбесідника, боротися з "Бандеролю" можна так само, як зі звичайними крилатими ракетами, тобто в першу чергу за допомогою західних систем ППО.