-
- Пам'ятаю свій перший диск дитячих пісень з мультфільмів. Я ставив у магнітофон касети, диски і слухав. Також були на пластинках різні закордонні пісні, ABBA наприклад, білоруські, радянські, пісні 80-х, 90-х років. Це все було мені цікаво, і я насолоджувався цією музикою.
- Вокал - це та сфера, яка може мене розкрити з іншого боку, подарувати людям інші емоції, щось нове та незвичне. Я досі думаю розвиватись у цьому напрямку, щоб бути більш різнобічним музикантом.
- Пам’ятаю свій перший фортепіанний конкурс у Ніжині, де я не зайняв ніякого місця, але отримав класні емоції та досвід. Думаю, що з того моменту я зрозумів: це початок чогось серйозного.

- Увесь час я грав тільки на фортепіано і, коли вступив до музичної академії, став навчатися грі на органі, хоч це і не було моєю основною спеціалізацією, але, вважаю, що це одна із сходинок мого становлення як музиканта.
- Я досі у пошуках, знаходженні себе і, звісно, я не пожалкував про свій вибір, бо це та сфера, яка мені дається легше всього, яка приносить задоволення, хоча вона не зовсім легка. Я вважаю, музика - це те, що, є моїм.
Фортепіано та орган – це два різних музичних інструменти, не схожих за будовою, звучанням та метою використання. Фортепіано – це більш поширений світський інструмент, який дуже поширений та доступний у використанні, порівняно з органом. Орган – духовний інструмент з багатим звучанням, який використовується для богослужінь. Кожен інструмент різний, немає однакових звуків, регістрів та відрізняється кількістю мануалів, - розказує Микола. - Грати на кожному з них цікаво. Орган — є дуже глибоким інструментом, який пронизує тебе повністю із середини. Порівнювати фортепіано та орган складно та неможливо, але більш цікавий для мене орган. Це взагалі щось космічне та неймовірне.
Сольний концерт — це зовсім інші відчуття та емоції у порівнянні з виступом на збірному концерті, - ділиться Микола. - Перший сольний фортепіанний концерт був для мене досить відповідальним. Він відбувся ще у часи навчання у музичній школі. А більш серйозним кроком був сольний виступ у стінах музичної академії. Я дуже чекав цієї події та, незважаючи на хвилювання, гарно виступив. Глядачі були вдячні за мій виступ, дякували та ділилися своїми враженнями. Для мене дійсно дуже цінно, що був гарний відгук у глядача.- Органні концерти для мене - це завжди щось особливе, це інша атмосфера, публіка, музика і взагалі інші емоції. Я відчував більше свободи, бо все-таки досвіду було більше, у порівнянні із першим фортепіанним виступом. Але, у будь-якому випадку, кожен виступ для музиканта - це хвилювання, певна відповідальність, вміння зібратися, сконцентруватися, донести те, що ти напрацював, те, що маєш всередині.
- Думаю, що зміг би зіграти щось на акордеоні, хоч ніколи його в руках не тримав.
- Це одна із сфер, яка надихає та розвиває мене. Вона кардинально відрізняється від музики. На виставі потрібно говорити, вживатися в роль,перевтілюватися, вміти розсмішити, чи довести до сліз глядача. Це дуже круто, цікаво, і я радий, що є частинкою театральної сфери. Сподіваюся, що в майбутньому буде багато вистав з моєю участю і це дасть мені корисні навички та вміння.

- У виставі «Figaro» я граю Керубіно - юнака, якому потрібна тільки жіноча увага. Він дуже наївний, недосвідчений, легковажний, кумедний хлопець тонкої натури, але разом із тим інколи відчайдушний, щоб досягти своєї мети. Мені цікаво грати цю роль, адже він дуже контрастний персонаж у порівнянні зі мною. Грати його мені достатньо легко, адже, мені здається, я відчуваю цю роль, намагаюся передати все так, як задумано. Дуже приємно отримувати гарні відгуки та компліменти після кожного показу цієї вистави.
- Я пишу музику за допомогою музичної програми Cubase. Також є ще й такі програми: Logic, FL studio, Ableton та інші. Я використовую VST-інструменти - ті, які можна відтворювати за допомого midi клавіатури або навіть без неї, використовуючи просту клавіатуру ноутбуку. Ти записуєш кожну партію, обираючи у бібліотеці звуків барабани, бас гітару, електронне фортепіано тощо і далі працюєш із цим матеріалом.
- Зараз мені найбільше хочеться писати про те, що я відчуваю і проживаю в конкретний момент: про внутрішні стани, емоції, переживання, які важко передати словами, але можна передати звуком. Інколи це дуже особисті речі, інколи — більш універсальні, які можуть бути близькі багатьом. Звичано, бувають і спонтанні, експериментальні мелодії, які з’являються неочікувано, але навіть у них завжди присутній емоційний імпульс. Для мене музика майже завжди народжується з почуттів. Це моя внутрішня промова, яку я озвучую для всіх. Хтось у цьому може почути власні відповіді, хтось — власні запитання. Я думаю, моя музика працює за принципом: від одного — до багатьох.
- Я відкриваю ці фото, можу запалити свічку для атмосфери і намагаюся повністю зануритися в цей стан, згадати все, що з ним пов’язане. Після цього народжується мелодія, а далі — акомпанемент, інші мелодичні та гармонічні нюанси.

- Це для мене новий етап і водночас виклик, адже я планую робити багато експериментальних відео, показувати себе і свою музику з іншого боку. Це новий формат, новий досвід і новий рівень відкритості.
— Це був дуже хвилюючий момент. Мені було важливо, як на нього відреагує аудиторія. Я отримав багато теплих відгуків, коментарів, лайків та поширень. Мені приємно, що моя музика надихає і не набридає — навіть мені самому. Я можу слухати її знову і знову, і для мене це показник того, що музика справді жива та цікава.
- У мене вже є вокальні заготовки, власні тексти та ідеї пісень. У майбутньому я дійсно планую випустити або пісню, або навіть вокальний альбом.
- Моя головна мрія — щоб моя музика була відома багатьом людям, не лише в Україні, щоб її слухали, поширювали та виконували в усьому світі. Для мене це найкращий можливий фідбек. І, звісно, я мрію про великі концерти: повні зали, живі емоції, овації. Але найважливіше — щоб моя музика приносила людям задоволення і залишалась у серцях слухачів.
Додаючи коментар, будь ласка, будь ласка, будьте толерантними та утримуйтеся від образ на адресу інших учасників дискусії - навіть якщо Ви не поділяєте їхньої думки.