Зустріч з весною у міському парку (ФОТОРЕПОРТАЖ)

-

Студенти 2 курсу Київського університету інтелектуальної власності і права поділилися результатами фотосесії, яка відбулася в парку на Лівому березі столиці. Завданням було протягом обмеженного часу (40 хв) зібрати фото- і відео- контент, який передає атмосферу березневого парку. Молоді медійники впоралися відмінно.

Айсель Зейналова:

Весняні рекреації краще розглядати на крупних планах

Тетяна та Марсель (8 років). Лісова прогулянка з Марсель цього дня виявилась наповнена несподіванками, побачивши нас Марсель почала гавкати та махати хвостиком, собачка була привітна і дала себе погладити.

Невідомий пень, мабуть багато років. Дивлячись на фотографію можна пофантазувати та розгледіти трощу прадавніх цивілізацій або будинки в горах

Лізавета 18 років, навчається на журналіста, полюбляє раф каву та латте на яблучному сиропі. Фото дівчині в лісі, в сучасній версії. 

Стефанія 1,9 рочків, сором’язлива, гарна посмішка, полюбляє грати з м’ячем, діти відчувають краще ніж дорослі, її посмішка проводила нас до кінця нашої зустрічі.

Анжеліка Кравець:

Весна - це завжди не скучно)

Весна прийшла, тепер свого улюбленця вигуляти можна в теплі

Пес нагадав мого друга дитинства,такий же енергійний і грайливий 

Все дитинство провели разом,він катав мене на санях взимку,а влітку допомагав на городі 

Зустріли маленьку красуню Стефанію,яка точно буде отримувати велику кількість компліментів протягом всього життя

Спіймала момент Стефанії і як її фотографують цей момент вона виглядає,як лялечка 

Етюд - «Дівчина і озеро»

Присівши або підійшовши ближче до води ти відчуваєш запах тепла і свіжості

Анастасія Антоненко:

Весною креативне оновлення чатує на всіх і скрізь. Варто просто зосередитися...

https://youtube.com/shorts/1yDa5d6SFN4 (коротке відео-враження)

Як часто ми дозволяємо собі відійти від годин буденності і поринути у непомітний, але такий важливий для нас момент? Як часто ми озираємося довкола і помічаємо дрібнички, з яких складається все наше життя? Як часто ми даємо собі відпочити від метушні та погоні за чимось іноді незрозумілим для нас самих?

З такими думками я нещодавно прогулювалася парком і розглядала кожну деталь природи. Спостерігала за різними людьми, їх поведінкою, реакціями на різні звуки, а також мала змогу з ними поспілкуватися. 

На початку нашої прогулянки ми познайомилися із привітною хазяйкою такого хорошого песика Марсель. Вона розповіла нам трішки про породу собаки, про їх любов до прогулянок і про те, яка Марсель хороша і грайлива. Було видно, як у жінки піднявся настрій. Її очі випромінювали щастя і усмішка говорила за жінку – їй дійсно була приємна увага та комунікація з нами. 

Після того, як ми попрощалися із цією жіночкою та її собачкою, ми пішли стежинкою далі по парку і натрапили на батька із донькою Стефанією. Батько виявився привітним чоловіком і дуже комунікабельним. Він розповів про свою справу, про життя їх сім’ї під час війни і про те, як любить прогулянки зі своєю донечкою. Через роботу, частіше із донькою гуляє його дружина, але на цей раз вона недалеко стояла і спостерігала за ними. Мама Стефанії також усміхнулася і помахала нам. Їх донька Стефанія виявилася дуже допитливою та комунікабельною дитиною на свій вік і зовсім не боялася з нами спілкуватися. Навіть показала нам, як любить збирати палички в лісі і трішки погралася з нами в м’ячик. 

Після цього ми пішли далі до озера. Поки ми прогулювалися я роздивлялася довкола і помітила багато літніх пар. Одні ішли за ручку, інші просто поряд один з одним. Вони всі усміхалися та насолоджувалися моментом прогулянки на природі. Біля озера було чути звуки та спів різних птахів. Люди гралися зі своїми домашніми улюбленцями, а хтось просто сидів і дивився в далечінь. 

Ми так ходили не довго, але після цієї прогулянки я замислилася про те, що як все–таки дійсно важливо відходити від буденної метушні і давати собі перепочинок від всіляких рутинних справ. Треба насолоджуватися моментом саме зараз. І тоді ми зрозуміємо, що наше життя і природа мають неймовірні простори, про які ми навіть і не здогадуємося, бо вони знаходяться в тих речах, які ми називаємо дрібничками.

Наталка Кушнір:

Природне завжди привабливе. Жодна штучність відсутня в живому...

Джунглі по Київськи . Чарівний куточок живої природи, та ковток свіжого повітря

Санітар лісу  , який старанно виконував свою роботу , знайшов час для фото

Пухнаста тростина позує на фоні схиливших гілля золотоголових верб  

Досконалий політ вільного птаха . Який хизується своєю спритністю 

Собака який знайшов де охолодитись після інтенсивної пробіжки . Авжеж не обійшлось без цілого спектру радощів

Маріна Гумінська:

Невловимість миті - суть швидкоплинного буття. Лише мистецтво здатне зберегти потрібну мить для наступних поколінь...

Прогулянка парком дала можливість впіймати декілька непрофесійних, але живих кадрів. На одному - Марсель (песик) втомившись допомагати своїй власниці відповідати на запитання невідомих їй людей та безперервно змінювати пози для вдалого ракурсу, вирішує зайнятись своїми справами. Пройшовши трішки далі, вдалося зустріти маленьку Стефанію, яка від складнощів розуміння чого хочуть всі ці люди, та активного розглядання нас, просто не витримує і валиться із своїх іще таких маленьких ніжок. Але її чуйний татусь допомагає їй подолати це і складнощі зникають. 

Біля водойми помітила як хтось активно пурхається та створює хвилі, підійшовши зрозуміла, що це ворона намагається змити із себе увесь негатив через який вона «пролетіла», долаючи шлях до водойми.

https://youtube.com/shorts/1yDa5d6SFN4