Ось такий фен-шуй, малята!

-

Історія з ворожкою на ім’я «Вероніка Фень-Шуй», що спливла на інформаційній хвилі, https://voicepress.az/ru/2026/05/vot-takoj-fen-shuj-rebyata/

 пов’язаній з Андрієм Єрмаком, підняла чимало проблем, як етичного так і безпекового характеру. З одного боку, захоплення езотерикою не є чимось кримінальним. Безліч великих людей у той чи інший спосіб вірили у потойбічні сили – і це зовсім не заважало їм по життю. Врешті решт, дивно чути закиди про ворожку до Єрмака із боку тих, чиї сторінки в соцмережах заповнені фото із молитовних сніданків, як в Києві, так і у Вашингтоні

Та абсолютно інша річ – коли ворожка моє батька на окупованих територіях, як це має місце із Веронікою Анікієвич. Як видно з публікацій, https://news.telegraf.com.ua/ukr/obshhestvo/594о0008-zhive-u-kievi-ta-nazivae-sebe-astrologom-khto-taka-veronika-fenshuy-z-yakoyu-konsultuvavsya-ermak-foto симпатії до Кремля у нього були іще тоді, коли Федір Анікієвич очолював «Опозиційний блок» в Генічеську. Судячи з його фотографій у соцмережах із російськими прапорами та георгіївською стрічкою, він продовжує жити на окупованій росіянами частині Херсонщини й цілком інтегрований в окупаційну владу.

Й тут зауважень значно більше, аніж до просто ворожки. Фактично, в росіян з’явився канал впливу на людину, яка по суті була другою за значимістю особою в державі. Причому, вплив цей неможливо було прорахувати виходячи із чисто анкетних даних екс-голови ОП. І скільки таких випадків навколо – про які ми дізнаємося чисто випадково?

Для прикладу: так само випадково ми дізналися https://www.facebook.com/groups/1637021233280859/posts/4284297725219850 про існування у судді Верховного Суду Ганни Вронської батька, що добровільно залишився у тимчасово окупованому Криму. Де Олександр Вронський досить швидко адаптувався, отримав російський паспорт 0314755122, перереєстрував свій Kia RIO на російські номери Е725СР82, і займався власним невеличким бізнесом із здачі квартир курортникам бізнесом (державний реєстраційний номер 317910200086614), заодно займаючись громадською діяльністю у створеному ним же «Кримському екологічному товаристві» (ОГРН 1159102119175). Очевидно, що ніякого примусу до перебування у Криму він не відчував, і, судячи з російських баз даних, щороку виїздив до доньки на Україну. В 2016 році він навіть перетнув кордон автомобілем АА5225АІ із Олексієм Вронським за кермом – очевидно, мова йшла про брата касаційної судді ВС.

Але хіба російський вплив на Верховний Суд потенційно несе меншу загрозу за вплив на Офіс Президента? Тим більше, що до формування його складу і так чимало доклався сумнозвісний автор «судової реформи», колишній замголови адміністрації Порошенка Олексій Філатов, відомий участю в приватизації https://www.deadlawyers.org/sprava-truby-medvedchuka/ української частини нафтогону «Самара-Західний напрямок» в інтересах структур Віктора Медведчука. У окупаційної влади до того ж є багато шляхів впливу на батька: у базах даних окупаційних структур згадується про надання його підприємствам державної допомоги – чим не спосіб непрямо вплинути на доньку? Тим більше, очевидно, Вронський-старший не дуже заможна людина – у різні роки судові пристави намагалися стягнути з нього невиплачені борги у зовсім мікроскопічних сумах 500-2000 рублів. Дуже серйозний контраст з донькою, що перед війною придбала TOYOTA RAV-4 HYBRID за 1 мільйон 122 тисячі гривень, а нещодавно ще й продала ділянку у селі Вишків на Івано-Франківщині за 1 мільйон 158 гривень. 

І – саме цікаве – між згаданими жінками є значно більше спільного, ніж могло б здатися попервах бо ж Ганна Вронська також є великою шанувальницею ворожки Вероніки Анікієвич (вона ж Вероніка Даниленко): як вказує https://t.me/PodMantiyey/7162 канал «Під мантією», суддя Верховного Суду знаходиться у друзях на сторінці «Вероніки Фень-Шуй»!

Воістину, даремно колись було прийнято кепкувати з графи про «родичів на окупованих територіях», що якимось атавізмом залишалася в анкетах до останніх днів Радянського Союзу. Декларація про родичів, що опинилися на підконтрольних Росією територіях, характері їх занять там, та характері контактів, що існують із цими людьми. Це не означає, що під підозру потрапляють усі, хто має таких родичів чи усі, хто із якихось причин опинився під окупацією. Але публічність інформації про це є однозначною запорукою безпеки держави, способом уникнути зайвих жертв на фронтах війни.

Або ж альтернативою має стати відставка держслужбовців, хоча ту ж Вронську відправити у відставку значно важче ніж навіть Єрмака – усілякий суддівський імунітет та гарантії недоторканості перешкоджатимуть цьому. Не кажучи про цехову солідарність – ми ж навіть не знаємо, скільки там таких самих суддів із родичами у Росії чи на неконтрольованих землях засідає у Верховному та інших судах.