Зеленський звільнив секретаря РНБО Данілова і призначив на цю посаду Литвиненка

Президент України Володимир Зеленський звільнив секретаря Ради нацбезпеки і оборони Олексія Данілова та очільника Служби зовнішньої розвідки Олександра Литвиненка.

Відповідні укази опубліковані на сайті президента. Причини таких кадрових рішень не розкриваються, пише ВВС Україна.

Водночас президент назначив звільненого Литвиненка на посаду секретаря РНБО. Місце очільника Служби зовнішньої розвідки обійняв Олег Іващенко, який раніше був першим заступником начальника Головного управління розвідки Міноборони.

Чим запам'ятався Данілов?

Олексій Данілов був одним з найбільш відданих і публічних членів команди президента Володимира Зеленського. В численних інтерв'ю ЗМІ як до, так і під час повномасштабного військового вторгнення він коментував широкий спектр питань - від політичних суперечок до можливого розвитку подій на фронті.

Посаду секретаря РНБО він зайняв у жовтні 2019 року.

До цього Данілов був відомий здебільшого на Луганщині, де певний час обіймав посади мера Луганська і голови обласної державної адміністрації. В 2006-2007 роках був депутатом Верховної ради від "Блоку Юлії Тимошенко".

На посаді секретаря РНБО Олексій Данілов запам'ятався гучними заявами, а також тим, що фактично перетворив цей орган з "політичного відстійника" на активний інструмент реалізації задумів президента.

Зокрема, саме за допомогою РНБО в 2021 році були введені тисячі санкцій проти кримінальних авторитетів, контрабандистів, проросійських політиків і підконтрольних їм ЗМІ.

Багато юристів тоді казали про сумнівну з точки зору закону таку діяльність Ради нацбезпеки і оборони.

Перед повномасштабним вторгненням Росії в лютому 2022 року Олексій Данілов публічно заспокоював українців, називаючи таке вторгнення "малоймовірним".

"Певні переміщення військ спостерігаються, але поки що це не критично. Щоб росіяни могли планувати повномасштабну наземну операцію, їм знадобиться понад мільйон військових, для концентрації яких потрібен час. Переміщення такого масиву людей і техніки не може залишитися непоміченим", - казав він в січні 2022 року в інтерв'ю виданню Liga.net.

Вже після початку великої війни він пояснював ВВС Україна, що влада насправді готувалась до вторгнення, але не знала точної дати.

"Ми були свідомі того, що буде відбуватися на території нашої країни. Більше того, дата нападу була не 24 лютого, а 22-го. Вони 22 лютого мали напасти на нашу країну в тому форматі, який є зараз", - зазначав секретар РНБО.

Також він казав, що рух російських військ зі сторони Білорусі був неочікуваним "Звинувачувати нас, що ми не готувалися, - абсолютно некоректно. Ми не могли вийти і публічно сказати населенню: "Друзі, 22 лютого починається війна". Це неприпустимі речі з точки зору державного управління. Але ми готувалися", - заявляв Данілов.

Одна з останніх резонансних заяв Данілова вже в поточному році стосувалася катастрофи літака Іл-76 в Бєлгородській області. Він прямо заявив, що на борту не було українських полонених, попри те, що російська влада повідомляла про зворотне, а українська розвідка наголошувала, що з'ясування всіх обставин ще досі триває.

Також російська пропаганда використала діпфейк Данілова 22 березня на державному каналі НТВ. На змонтованому відеозапису він начебто визнавав причетність України до теракту в російському концертному залі "Крокус".

Після звільнення з посади Олексій Данілов розмістив на своїй сторінці в фейсбук пост зі словами вдячності своїй команді і президенту.

"Дякую долі, що дала мені можливість служити своїй країні і своєму народові в час миру і в час війни! Дякую Президентові України за довіру і за можливість бути причетним до написання Великої Історії в момент найбільшого випробування і найбільшого піднесення!"

Своїй команді в РНБО Данілов подякував за те, що та "проробила величезну роботу, створивши унікальні інформаційно-аналітичні системи".

Хто такий Литвиненко?

Олександр Литвиненко, який став новим секретарем РНБО, має менш публічну біографію ніж його попередник Данілов.

Він є уродженцем Києва, є доктором політичних наук. Починав свою кар'єру в СБУ, а у 1998 — 2007 працював в Національному інституті стратегічних досліджень. Потім два роки працював в РНБО і знову повернувся на керівну посаду в Інститут стратегічних досліджень.

За часів президента Петра Порошенка обіймав посаду заступника секретаря РНБО, а з приходом до влади Зеленського повернувся в Інститут стратегічних досліджень на посаду керівника.

Очільником Служби зовнішньої розвідки Литвиненко став в липні 2021 року.

На цій посаді він не часто спілкувався зі ЗМІ, надаючи перевагу оприлюднено аналітичних статей щодо тих чи інших подій.

Наприклад, в лютому 2023 року в статті для видання "Інтерфакс-Україна" Литвиненко висловив впевненість, що РФ готова воювати з Україною ще дуже тривалий час.

"Війна увійшла у стадію війни на виснаження. Дедалі більше свідчень, що Кремль готовий вести війну стільки, скільки треба", - зазначав він.

Але при цьому, зазначав голова СЗР, в Кремлі мають намір насамперед добитися збурення суспільних настроїв в Україні

"Ключ до виграшу РФ – внутрішня дестабілізація в Україні", - наголошував Литвиненко.

Показово, що Литвиненко фактично спрогнозував наступ Росії на Україну ще в 2009 році.

Разом з Володимиром Горбуліним вони випустили статтю "Великий сусід визначився. Що Україні робити далі?" в "Дзеркалі тижня" у вересні 2009 року. І там проаналізували ситуацію у Росії та загрози для України, а матеріал наробив галасу в українському політикумі.

"Ідеологічною основою Російської держави виступає міф "Великої перемоги", відчуття прямої спадковості сучасної РФ від сталінського СРСР, завуальовано імперська концепція триєдиного російського народу (велико-, мало- і білоруси), ксенофобський комплекс ворожості щодо Заходу, уособленого в США", - йшлося у статті.

"Ключовим із зовнішньополітичних завдань Росії слід вважати приборкання Києва. Підпорядкування України, або принаймні її південно-східної частини, Кремлю має істотно поліпшити ситуацію в РФ. (...) Йдеться про пряме включення півдня і сходу України до складу РФ, створення маріонеткового уряду на теренах Центральної України та відмежування від Західної як основного "порушника спокою", - писали Горбулін та Литвиненко ще у 2009 році.