Україна відмовилася від угоди зі США щодо мінеральних ресурсів. Що каже Зеленський

Президент України Володимир Зеленський під час закритої зустрічі в середу відхилив пропозицію адміністрації Трампа відмовитися від половини мінеральних ресурсів країни в обмін на підтримку США. Про це пише New York Times із посиланням на п'ять джерел, поінформованих про цю пропозицію або безпосередньо обізнаних про переговори, передає ВВС Україна.

За словами двох європейських чиновників, ця угода надала б Сполученим Штатам 50-відсоткову частку в усіх мінеральних ресурсах України, включно з графітом, літієм та ураном.

Скотт Бессент, міністр фінансів США, який представив угоду Україні, заявив у неділю, що Сполучені Штати хочуть отримати корисні копалини "як оплату за ту допомогу, яку ми їм надали", але не уточнив, чи охоплюватиме угода майбутню військову та фінансову допомогу.

Український чиновник і експерт з питань енергетики, ознайомлений з цією пропозицією, зазначив, що адміністрація Трампа прагне отримати не тільки українські корисні копалини, але й додаткові природні ресурси, зокрема нафту і газ. За його словами, ця пропозиція дасть право Сполученим Штатам на половину надходжень України від ресурсів - коштів, які сьогодні переважно інвестують у військове та оборонне виробництво країни, пише NYT.

Президент Зеленський, який продемонстрував відкритість щодо використання мінеральних ресурсів України в переговорах із союзниками, сказав, що відхилив угоду, оскільки вона не пов'язувала доступ до ресурсів із гарантіями безпеки США для Києва в його боротьбі з Росією.

NYT також цитує іншого українського чиновника, який на умовах анонімності розповів, що переговори щодо угоди тривають. Але масштабність пропозиції та напружені переговори навколо неї демонструють зростання прірви між Києвом і Вашингтоном як щодо подальшої підтримки США, так і щодо потенційного припинення війни, пише американське видання.

США зробили запит на половину українських корисних копалин у середу, коли Бессент зустрівся із Зеленським у Києві, зазначає NYT. Це був перший візит офіційного представника адміністрації Трампа в Україну. Міністерство фінансів США відмовилося коментувати будь-які переговори.

За словами другого українського чиновника, українська сторона, коли побачила пропозицію, вирішила розглянути деталі та надати зустрічну пропозицію, коли Зеленський зустрівся з віцепрезидентом Джей Д. Венсом у Мюнхені.

Незрозуміло, чи вони таки представили цю ​​зустрічну пропозицію, але Зеленський, розмовляючи з журналістами в Мюнхені в суботу, визнав, що відхилив пропозицію адміністрації Трампа. Він не уточнив, якими були умови угоди, крім того, що вона не передбачала гарантій безпеки.

"Вона не готова, вона не захищає наші інтереси, - прокоментував Зеленський угоду під час спілкування з журналістами на Мюнхенській безпековій конференції. - Звʼязку з гарантіями безпеки я поки що в документі не бачу".

"Це не в наших інтересах сьогодні. Не в інтересах суверенної України", - сказав він і додав, що не має права роздавати природні багатства України.

"Я просто президент, я менеджер. І після мого терміну буде інший менеджер, а ці ресурси - вони не мої. Вони - нашого народу. Я - гарант того, що ці ресурси матимуть наші діти", - зазначив він.

При цьому Зеленський додав, що вітає інвестиції партнерів в розробку природних ресурсів України.

У європейських дипломатів було ще одне заперечення. Вони скаржилися, що пропозиція тхне колоніалізмом, епохою, коли західні країни експлуатували менші або слабші країни заради товарів, пише NYT.

Український чиновник і експерт з питань енергетики, ознайомлені з пропозицією Бессента, сказали, що вона дає Сполученим Штатам право на половину доходів України від видобутку ресурсів, а також на продаж нових ліцензій на видобуток.

У першій половині минулого року "Нафтогаз" повідомив про прибуток, що перевищив пів мільярда доларів.

Український чиновник зазначив, що згідно з пропозицією Сполучені Штати реінвестують частину прибутку, який вони отримають, у післявоєнну відбудову України. У пропозиції також ідеться про те, що Сполучені Штати матимуть пріоритет у закупівлі українського експорту мінеральної сировини перед іншими покупцями, за словами українського чиновника.

Відповідно до списку, складеного Київською школою економіки, в Україні є 109 значних родовищ корисних копалин, зокрема з рудами титану, літію та урану, а також родовища нафти та природного газу. Однак деякі з них перебувають на окупованій Росією території або поблизу лінії фронту.

Їхня вартість невизначена. Крім ризиків повторного російського вторгнення після припинення вогню, інвестиції у них протягом більшої частини історії країни після здобуття незалежності стримували глибоко вкорінені проблеми в бізнес-кліматі України, пише NYT.

До них належать таємне регулювання та інсайдерські операції українських бізнесменів і політиків, які можуть обмежити будь-які прибутки від угоди, уточнює видання. Ще до війни мало інвесторів брали участь в українських угодах з видобутку корисних копалин.

Водночас у свій перший термін, у 2017 році, Трамп уклав угоду щодо закупівлі Україною вугілля з Пенсильванії, щоб замінити вугілля з шахт, втрачених під російською окупацією після вторгнення 2014 року.

Костянтин Єлісєєв, колишній дипломат і заступник голови адміністрації президента України на момент укладення угоди, нагадав, що угода дозволила Трампу заявити, що він зберіг робочі місця у цьому хиткому штаті. Для Києва ця угода відкрила двері для надання Трампом смертоносної військової допомоги Україні зі схваленням продажу протитанкових ракет Javelin.

Тоді українські чиновники вважали це успіхом, каже Єлісєєв.

"Це підтвердило, що Трамп не є людиною цінностей, а людиною інтересів і грошей", і що Україна може знайти спосіб працювати з ним у сфері безпеки, твердить він.

Але угода, яку обговорюють зараз, за його словами, сприяє тому, щоб Росія отримала пропагандистський козир, розглядаючи війну як битву за природні ресурси, а не за незалежність чи демократію України.

"Важливіше наголосити, що йдеться про захист демократій і перемогу над Путіним", - каже Єлісєєв.