Медіакілери «Дарниці»: як олігархи пристосувалися до «деолігархізації»

-

Прикро, але факт: за ті чотири роки, що діє закон про «деолігархізацію» суспільного життя, олігархи прекрасно пристосувалися до існування в нових умовах. Ніхто з них вже давно не має у власності засобів масової інформації – однак непублічні зв’язки дозволяють їм цензурувати будь-яку суспільно значиму інформацію. Темники у ЗМІ квітнуть не згірше, ніж при Кучмі, медіакілери жирують ще більше, ніж за Януковича. Тим більше, часто це одні і ті самі медіакілери.

Прінт-скрін сторінки журналіста-розслідувача Юрія Ніколова. З красномовними коментарями 

Наприклад, одіозний Володимир Петров, автор інформаційного вкиду про «артеківстких педофілів», що свого часу допоміг прийти до влади Януковичу, фігурант численних провокацій проти українських політиків, залучений наразі топ-менеджеркою фармфірми «Дарниця» Катериною Загорій до її війни з аптечними мережами. Війна фактично антинародна, оскільки ведеться вона за те, щоб насильно нав’язувати українцям ліки вищого цінового сегменту, навіть якщо заради цього сім’ї Загорій довелося б залишити українців узагалі без аптек – для цього уже лобіюється https://rubryka.com/2025/12/26/azs-liky/  паралельна система дистрибуції ліків через АЗС. Але ж хіба гроші пахнуть?

Катерина Загорій і Володимир Петров. Фото зі сторінки В.Петрова

Наразі «Дарницею» оптом скуповуються інформресурси, для формування позитивного іміджу власного менеджменту, та блокування будь-яких критичних публікацій. Неважко помітити, що деякі видання мають справжні рознарядки для згадування Катерини чи її чоловіка Гліба Загоріїв. Особливо, якщо мова йде про український Forbes, який взагалі не обходиться без згадок про наших фармацевтів, іноді очевидно висмоктаних з пальця: про те, як, наприклад, СЕО компанії навантажував  таблетками «швидку допомогу», за кермом якої сидів особисто хірург Тодуров.

Причина любові Forbes до Загоріїв загалом стане зрозумілою, якщо згадати, що часопис через компанію «УЯВи» контролюється бізнесменом Артуром Гранцом, одіозним власником мереж Duty Free. Попри неодноразові звинувачення у зв’язках з російським гральним бізнесом, Гранц є цілком рукоподавним на благодійних акціях  «на користь бідних», що їх чимало організовує Фундація Загоріїв і що швидше нагадують легалізацію тіньових оборудок під виглядом меценатства. Пройдисвіти штибу Мілованова чи Смілянського, що їх часто бачать на подібних заходах, дають приблизну уяву, яка тим заходам ціна.

До слова, BIHUS.Info нещодавно розповів, як Гранц пролобіював на посаду радинка до президентського офісу колишнього помічника Андрія Портнова Рисбука Тохтомушева – він же є «експертом» фіктивної контори Marka Team, що залучалася «Дарницею» до рейдерських захоплень конкурентів. Проте навряд чи зараз навіть з допомогою ШІ буде легко відшукати деталі тих подій, і знаєте, чому?

А тому, що ми живемо у світі постмодерну, де ненадрукована новина оплачується в десятеро краще, ніж надрукована. Це добре розуміють менеджери «Дарниці», оплачуючи кешем мовчанку ЗМІ не тільки щодо позицій аптечних мереж у згаданому нами протистоянні. Блокується узагалі будь-яка незручна сім’ї Загоріїв інформація, наприклад – про результати обшуків  на фармацевтичній фірмі у справі про махінації з держзакупівлями.

І, певно ж, мова не обмежується лише ЗМІ. У «Дарниці» завжди є чим зацікавити публічних осіб, і навіть штатних антикорупціонерів, аби пад гаслом «невтручання в корпоративні суперечки» ігнорувати суспільно значимі процеси, на які впливає компанія. Спіраль замовчування, в свою чергу, дозволяє компанії займатись неприкритим лобізмом, працюючи на знищення конкурентів.  Так, формально все це не порушує закон про «деолігархізацію» ЗМІ, хоча по факту – це ще гірше.