Коти з Панчішної рятують від щурів та родинних скандалів.

-

-       Покажи як ти мене любиш? Кіт на руках починає горнутися до Али Іванівни так, ніби бодає її уявними рогами. – А як сильно ти мене любиш? - Міша інтенсивно працює язиком і  чорнявою як циганська ніч головою над щокою своєї богині.

Коти її обожнюють. Кожного вечора у 14 будинку близько сьомої вечора у них виховна година. Ала Іванівна виходить з підїзду і під: «Киць-Киць-Киць» годує колектив. Вони на неї чекають біля сміттєвого баку і лізуть з вікон підвалу як армія Вія до закляклого Хоми. Те саме відбувається і вранці.

Алла Іванівна мешкає на 9 поверсі. Виглядає охайною інтелегентною. Прізвище не називає, працювала все життя вчителем біології, каже, прізвище надто відоме для багатьох поколінь 28 школи міста Житомира.

Попри популярність у хвостатих, вдома лишила лише три тваринки. Рештою опікується на вулиці. В нашому домі живе ціла колонія котиків, натомість у сусідьньму під номером 19 нестача котів призвела до екологічного лиха.

• У будинку 19 винищили усіх котів, частину подушили базарні собаки, що зграями полюють після завершення базарного дня, частину люди знищили. Вікна підвалу забили наглухо листами металлу. За рік у підвалі дев’ятиповерхівки розплодилися щурі. Сантехніки кажуть крис було стільки що сукном стіни вкривали. Почали дошкуляти мешканцям перших поверхів. Проводили повну санацію і досі усіх не позбулися.

Крис було багато й у нас у 14-му. Навесні кішечки у підвалі привели три кубла кошенят. Виводки були від кількох кошенят до десятка вже місячних смугастиків. То криси усіх кошенят подушили. Так помстилися за геноцид родичів у сусідньому будинку.

Візьміть додому котика, не пошкодуєте. Вони усі молоденькі. Щоб не плодилися занадто я час від часу вожу їх стерилізувати у Бердичів. Там дешевше. Проте з пенсії у 1200 гривень все одно близько 400 витрачаю на котів щомісяця.

Далі Ала Іванівна оповідає, чому треба брати додому котів.

• Коти дома створюють дуже гарний мікроклімат. В мене живе така плямиста кішечка, то тільки в мене щось заболить вона зразу в це місце – і робить масаж лапками. В родинах де живуть коти скандали трапляються рідше і закінчуються швидше. З вулиці кота можна брати сміливо, якось тут цей рижий хворів і я взяла його на кілька днів додому до своїх котів. То вони не стварилися, ходив він в коробку і в хаті не гадив, такий чепурун.

Блохи вивела їм усім спеціальними краплями. Кілька крапель на загривок і блохи тікають.

Коти як наркотик, я навіть поїхати нікуди не можу, бо нема кому їх лишити. Візьміть котика додому!