Чи виконали обіцянку президента знизити вартість лікарських засобів на 30%

"З 1 березня ціни на основні лікарські засоби знизяться на 30%, щоб стати доступнішими для населення", – заявив 13 лютого президент Володимир Зеленський. Перегляду вартості популярних ліків передував ланцюжок подій.

Перша – обурення Зеленського високими цінами на ліки в аптеках. Сталося це 11 лютого, коли було оприлюднене чергове відеозвернення президента.

Наступного дня сталася друга подія. Рада національної безпеки і оборони (РНБО) ухвалила рішення "Про додаткові заходи щодо забезпечення доступності лікарських засобів для українців", яке Зеленський увів у дію своїм указом.

14 лютого уряд обмежив максимальну торговельну націнку для аптек 35% для безрецептурних препаратів і встановив регресивну шкалу для рецептурних. Постачальникам дозволили додавати не більше 8% до гуртової ціни.

Ще одна подія стала наслідком усіх перелічених дій влади. Виробники, аптеки і постачальники підписали з Міністерством охорони здоров’я декларацію про взаєморозуміння, де домовилися знизити ціни з 1 березня.

Утім, це не означає зменшення вартості всіх препаратів. До списку тих, ціни на які мали знизитися, потрапили 100 найбільш популярних вітчизняних ліків, зокрема, "Цитрамон", "Парацетамол", "Ібупрофен", "Валідол", "Корвалол", "Гідазепам" ("Інтерхім"). З детальним переліком можна ознайомитися за посиланням. У Міністерстві охорони здоров'я пообіцяли, що цей список буде розширюватися.

Чи виконали підписанти обіцянку

ЕП проаналізувала ціни в аптеках із сайту Tabletki.ua на 100 згаданих у списку препаратів, вартість яких мала знизитися на 30%.

1 березня порівняно з початком лютого ціни на них в середньому зменшилися на 15%. Порівняно із січнем падіння становить 25%. Проте слід врахувати, що на початку 2025 року ціни, які були більш-менш стабільні весь попередній рік, різко зросли. Порівняно з листопадом 2024 року – майже на 20%.

Хто став автором цінової "гойдалки", невідомо. Раніше ЕП на основі аналізу заяв профільних асоціацій припускала, що це могла бути злагоджена реакція ринку на наміри Міністерства охорони здоров'я позбавити його учасників надприбутків.

В інтерв'ю ЕП членкиня ради директорів фармацевтичної компанії "Дарниця" Катерина Загорій пояснювала, що січневе зростання цін на ліки є наслідком дій п'яти мереж аптек. Яких саме, вона не уточнювала.

Хоча зниження вартості ліків почалося в лютому, ще до заяв офіційних осіб, цей тренд останніх двох місяців не є результатом ринкових факторів. ЕП проаналізувала ціни на інші 47 найпопулярніших препаратів із сайту Tabletki.ua (українського та іноземного виробництв), які не увійшли в згаданий перелік. Їх вартість у січні, лютому і березні досі на 15% вища, ніж у кінці 2024 року.

Це призвело до абсурдної ситуації. Дозування чи фасування того самого препарату одного виробника можуть бути різними, а ціни – майже ідентичні.

Наприклад, "Ранитидин-Дарниця" продається в упаковках по 20 та 10 таблеток. Більша потрапила в список із 100 обраних і за місяць подешевшала із 75 грн до 55 грн, а менша, яка не потрапила до списку, коштує ті самі 40 грн. Тобто тепер у київських аптеках більша упаковка препарату може бути дешевша, ніж менша.

Штучність ситуації виводить за дужки факт, що на ринку є ознаки нездорової конкуренції. Два найбільші дистриб'ютори ("БаДМ" та "Оптима-фарм") контролюють 85% ринку, а п'ять найбільших мереж аптек ("АНЦ", "Подорожник", "9-1-1", "Бажаємо здоровʼя" і "Доброго дня") – 50% роздрібних продажів ліків.

Досягти таких позицій їм вдалося, зокрема, завдяки щедрим маркетинговим бюджетам, якими їх "заливали" українські та іноземні виробники ліків.

"Влітку 2023 року відбулася домовленість між двома великими дистриб'юторами і п'ятьма найбільшими мережами аптек, у результаті чого ринкова частка тих і тих почала зростати", – натякає на змову частини ринку Загорій.

На це мав би реагувати не президент, а спеціальний орган – Антимонопольний комітет. Проте він вкотре демонструє безпорадність у питаннях конкуренції, що не дивно, враховуючи, що його колишній голова має інші проблеми.