Все, що потрібно знати про катастрофу на Каховській ГЕС

-

О 2:50 ночі 6 червня сталася катастрофа, про яку попереджали, якої боялися, а говорячи про її наслідки, часом вдавалися до апокаліптичних сценаріїв. 

Російські війська підірвали греблю Каховської ГЕС – станції, що забезпечує південь України електроенергією і прісною водою.

Також ця станція важлива для роботи Запорізької АЕС, оскільки наповнюваність її ставів-охолоджувачів залежить від рівня води в Дніпрі.

В перші ж години після підриву вода повністю або частково затопила на правому березі вісім населених пунктів та один мікрорайон Херсона.

Близько 16 тисяч людей на правобережжі Херсонщини потрапили в критичну зону. Лівий берег, окупований росіянами, опинився ще в більшій небезпеці – він нижчий за рельєфом. 

Що сталося

Офіційно про те, що росіяни підірвали Каховську ГЕС, першими доповіли в Оперативному командуванні "Південь". Проте раніше ця інформація почала з'являтися в проросійських телеграм-каналах – де винними, звісно, виставлялися не окупаційні війська, а українська сторона. 

Деталей про те, як саме була зруйнована дамба, поки немає. 

Був лише один вибух, а далі Каховська ГЕС "посипалася, як картковий дім", – розповів УП житель Нової Каховки, який виїхав на підконтрольну Україні територію.

Були зруйновані гребля і машинна зала ГЕС, яку підірвали зсередини – про це повідомили в "Укргідроенерго". За їхніми оцінками, пошкодження настільки значні, що відновити станцію буде неможливо.

МВС почало евакуацію мешканців із затоплених сіл. Обласна військова адміністрація організувала підвіз води на півночі Херсонщині. А жителям Херсона порекомендували в разі, якщо вода підніметься на рівень до 5 метрів, перебратися в більш безпечні райони.

В місті відкрили три центри допомоги жителям.

"Дамба зруйнована сильно, але не повністю. На пізніх відео можна побачити, що немає великого перепаду води. Це зумовлено рельєфом, бо це не гірська дамба, а на рівнинній території, вже близько до гирла самої ріки", – прокоментував УП завідуючий лабораторії Світового центру даних з геоінформатики та сталого розвитку Сергій Гапон. 

Проте він зауважив, що з відео важко оцінити масштаби руйнування. Від того, яка частина греблі залишилась під водою, залежить, наскільки швидко будуть затоплюватися навколишні території. 

За його оцінками, на лівобережжі розливи можуть сягати вглиб території до декількох десятків кілометрів. Це означатиме підтоплення всіх населених пунктів, що розташовані за 2-2,5 км від берега Дніпра.

Та найбільша кількість людей можуть постраждати в Херсоні – він найбільш густонаселений.

"Вода буде і далі розповсюджуватися декілька днів по окремих ділянках, тому що є локальні пониження. І вони будуть заповнюватися досить довго. Саме в цих локальних пониженнях вода потім може декілька місяців лишатися. Проте вже через декілька днів по інших територіях рівень води буде спадати", – вважає Гапон.

Реакція української влади: РНБО, звернення в Радбез ООН, Кабмін

З самого ранку 6 червня президент Володимир Зеленський скликав екстрене засідання РНБО. 

Крім повного складу Радбезу, включаючи самого Зеленського, секретаря РНБО Олексія Данілова, керівника ОПУ Андрія Єрмака, головкома ЗСУ Валерія Залужного та інших силовиків, глави МЗС Дмитра Кулеби, на засідання були запрошені: 

т.в.о. міністра екології Олександр Краснолуцький; 

президент "Енергоатома" Петро Котін та гендиректор "Укргідроенерго" Ігор Сирота;

глави військових адміністрацій кількох областей: Харківської – Олег Синєгубов, Запорізької – Юрій Малашно, Херсонської – Олександр Прокудін та Дніпропетровської – Сергій Лисак. 

Як розповів УП один із учасників засідання, воно проходило дуже динамічно.

"Всі дуже швидко і чітко доповідали, без зайвих емоцій: хто що знає, яка ситуація, які перспективи, які плани по роботі. Коротке обговорення – і всі побігли працювати", – розповідає співрозмовник УП з-поміж членів РНБО.

Один зі співрозмовників УП в РНБО розповів, що росіяни підірвали стару закладку вибухівки, про яку у зверненні до Європейської ради Зеленський попереджав ще восени минулого року. 

"Військові на засіданні повідомили точний час підриву – близько 3-ої ранку. Вони запевнили, що це точно не їхня робота, ніякого обстрілу не було з нашого боку. Цей підрив зробили росіяни. Всім розписали доручення, хто чим займається: хто в Міжнародний кримінальний суд подає, хто Радбез ООН скликає і так далі", – додає співрозмовник.

За даними УП, ініціювати термінове скликання Радбезу ООН доручено міністру закордонних справ Дмитру Кулебі.

На РНБО доповіли, що орієнтовно за добу велика вода затопить Херсон, але уже за 4-6 днів рівень спаде до нормальних показників.

За підсумками засідання Зеленський повідомив, що у зоні підтоплення близько 80 населених пунктів.

Окремо обговорили безпеку на Запорізькій атомній станції. Річ у тім, що її охолоджувальна система синхронізована з водою Каховського водосховища. Однак Котін та інші енергетики запевнили, що поки що критичної загрози для ЗАЕС немає, система охолодження працює автономно.

Після РНБО під головуванням прем'єра Дениса Шмигаля були проведені екстрені засідання комісії техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій.

Головним завданням визначили проведення евакуації та розміщення людей на безпечних територіях. Евакуація планується з Херсона та Миколаєва потягами до Хмельницього. Перші потяги з Херсона відходили 6 червня, о 13:00.

Окреме питання під час повені – забезпечення питною водою усіх постраждалих областей: Дніпропетровської, Запорізької, Миколаївської та Херсонської.

Як повідомив Шмигаль, на засіданні уряду у вівторок уже виділили 120 мільйонів гривень Держагентству водних ресурсів для водопостачання Миколаєва. Воду планують подавати руслом річки Інгулець. 

Як підрив греблі вплине на наступ України на півдні

Лінія фронту на Херсонщині не рухається ще з листопада 2022-го. Однак попри це південь вважається одним із ключових потенційних напрямків великого наступу української армії.

Для звільнення півдня Збройним силам України доведеться переходити на інший бік Дніпра. Втім, де саме це буде – з боку Херсона (по воді) чи Запоріжжя (з суходолу), – наразі невідомо.

Якщо Україна наступатиме від Херсона, то розлив річки, по-перше, фізично збільшує дистанцію між українськими та російськими військами, а по-друге, ускладнює використання важкої техніки під час операції.

Проте, як розповідає УП нардеп і військовий Роман Костенко, ознак підготовки до форсування Дніпра, тобто наступу з боку Херсона, він не спостерігає. Тому підрив греблі, на думку Костенка, на наступ жодним чином не вплине:

"Наші активні дії щодо форсування Дніпра на півдні були малоймовірні, вони б потягнули за собою великі втрати. Після форсування ще ж треба утримувати плацдарм… Але противник все одно перестрахувався і підірвав дамбу. Дамба була єдиним місцем, яке з'єднувало правий і лівий береги (Херсонщини – УП)".

УП має дані, які дещо різняться з прогнозами Костенка, однак не озвучує їх із міркувань безпеки.

З найближчих військових наслідків підриву – згадане вище збільшення дистанцій між українською та російською арміями. За приблизними оцінками Костенка, це буде близько 10 кілометрів:

"Тепер деякі види зброї вже не будуть долітати до Херсона й водночас – деякі не долітатимуть до росіян. Але поки що ми це тільки прогнозуємо, усе треба буде "летіти і розвідувати".

За словами Костенка, на сусідньому, лівому березі Херсонщини росіяни не залишали "серйозних військ" – там є лише одна десантна дивізія, а всі інші – це "мобіки", Росгвардія тощо.

"Серйозні" війська РФ наразі стягнуті на Запорізькому напрямку.

Що відбувається на окупованій частині Херсонщини

Протягом ранку 6 червня росіяни кілька разів змінювали свою версію подій щодо вибуху – класична поведінка московської пропаганди.

Коли в мережі з'явились перші повідомлення про підрив, "РИА Новости" о 6 ранку з посиланням на призначеного окупантами "мера" Нової Каховки Володимира Лєонтьєва називало це "бредом". Росіяни писали, що в місті "всюди тихо і спокійно".

При цьому деякі проросійські пабліки розганяли думку, що гребля рухнула, "не витримавши тих пошкоджень, які були їй завдані раніше".

Уже за годину той же Лєонтьєв сказав про "низку численних ударів", які "зруйнували засувки", і звинуватив ЗСУ.

При цьому окупаційна влада брехала, що "сама дамба не зруйнована", і розказувала позбавленим інформації мешканцям, що "ситуація під контролем".

Жодних вказівок з боку окупантів після підриву греблі жителі Нової Каховки не отримали, розповів УП мер міста Олександр Коваленко.

Один із мешканців Нової Каховки, який кілька місяців тому залишив місто, розповів УП, що наразі в затоплених районах міста "майже немає ФСБ, є лише звичайна піхота, яка взагалі не розуміє, що робити".

Пізніше окупаційна влада Нової Каховки заявила про те, що частину людей евакуюють. 

Мешканці Нової Каховки, Голої пристані та Олешків почали отримувати повідомлення від російського МЧС. В них закликали зібрати необхідні речі, документи, їжу та воду на три дні.

Наслідки для Запорізької АЕС

Неконтрольоване зниження рівня водосховища вкрай небезпечне для роботи Запорізької АЕС, що розташована під окупацією.

Вода з Каховського водосховища необхідна для того, щоб станція отримувала підживлення для конденсаторів турбін і систем безпеки.

В Головному управлінні розвідки України заявили, що підрив греблі водосховища "посилює загрозу ядерної катастрофи". 

Раніше в Головному управлінні розвідки Міноборони повідомляли, що росіяни почали заміновувати Каховську ГЕС одразу після її захоплення. В квітні минулого року окупанти додатково замінували шлюзи та опори, а на самій греблі встановили тентовані вантажівки з вибухівкою.

Експертка з ядерної енергетики та ядерної безпеки Ольга Кошарна називає ситуацію на Запорізькій АЕС контрольованою. 

"В ставку-охолоджувачі рівень води зараз 16,6 метра (в "Енергоатомі" зазначали, що цього достатьно для потреб станції – УП). Також є басейни-розбризкувачі, є ставок-охолоджувач Запорізьської ТЕС. В умовах, коли енергоблоки в холодному зупині, і п'ятий енергоблок в гарячому зупині, води достатньо для охолодження реакторів та басейнів витримки відпрацьованого ядерного палива, які є при кожному реакторі", – пояснює вона УП.

Також експертка нагадує про існування мобільних насосних станцій, що мають рукави завдовжки два кілометри, і з них можна набирати воду з Дніпра. 

"Але проблема в тому, що орки замінували берег Енергодара. І я сподіваюсь, що в них мізків достатньо було, щоб скласти мапи мінних полів", – каже Кошарна.

Наслідки для Криму

Підрив Каховської ГЕС вплине й на водопостачання до окупованого Криму. Північно-Кримський канал, який став наповнюватися після російського вторгнення на Херсонщину, знов залишиться без води.

"Канал був поєднаний в загальну велику гідроспоруду, враховуючи і Каховську ГЕС. І якщо рівень стрімко впаде – а він падає, – то вода просто не зможе потрапляти в канал. Залишиться хіба надпотужними насосами перекачувати, а такого не буде", – пояснює Сергій Гапон.

За його оцінкою, вода може перестати надходити до каналу вже найближчими днями. 

Проте для окупаційної влади в Криму зараз це не становить проблеми, тому що на півострові за останні місяці було багато атмосферних опадів, і місцеві водосховища зараз наповнені.

​​Хто з окупантів охороняв Каховську ГЕС?

Як встановив наш аналіз, тривалий час на Каховській ГЕС базувалися бійці 205 мотострілецької бригади Збройних сил РФ. Цю інформацію підтвердили і в Офісі президента.

Вона відома тим, що брала участь у першій Чеченській війні й має девіз "205 бригада, мы вернемся даже из ада". Наразі ж тут воюють здебільшого мобілізовані з різних куточків Росії.

"В основному тут хлопці, які працювали у селах, на заводах, далекі від військової справи", – так російський окупант 205 бригади із позивним "Гадюка" коментував у ЗМІ досвід своїх колег, які охороняють Каховську ГЕС. 

Це бійці зі Ставропілля та центру Росії. Окрім них тут є й випускники Новосибірського та Рязанського вищих військових училищ.

Серед контрактників – здебільшого ті, хто воював на Північному Кавказі. 

Позивний командира батальйона, який охороняє ГЕС – "Красноярськ". Він не є публічним, про його існування російські пропагандисти лише згадують у своїх сюжетах.

Його заступник – "Полігон". Він у грудні 2022 року нагороджував бійців орденами "За мужність" у центрі окупованої Нової Каховки.

Командир штурмової роти – "Саратов", який керував штурмом Снігурівки на Херсонщині. Командир розвідроти – "Тура", який розповідав, як зі своєю групою проникав на підконтрольну Україні територію "для виконання бойових завдань". Командир артилерії – "Лютий". Він відповідає за роботу з коптерами та виявлення українських позицій. 

"Грузин", "Васёк", "Ветер", "Ташкент", "Бугай", "Немец" – бійці 205-ої бригади, яких ми також помітили на відео окупантів. 

Постійну підтримку бригаді в соцмережах висловлювали представники ПВК "Вагнер", а дехто з представників 205-ої бригади носить шеврон "Головного розвідувального управління" із зображенням кажана та з написом спецпідрозділу "Витязь". 

Командиром 205-ої бригади є 40-річний підполковник Едуард Шандура.

Раніше українська розвідка доповідала, що задля участі в параді у зруйнованому Маріуполі в травні 2022 його зняли з бойових завдань . Восени минулого року деякі українські телеграм-канали повідомили про ліквідацію Шандури на Херсонщині. 

На позицях неподалік ГЕС, відповідно до нашого аналізу, також базуються представники 359-го мотострілецького полку ЗС РФ. Раніше вони спростовували інформацію, що в них немає належного військового забезпечення. 

В одному з останніх сюжетів окупантів про ситуацію на Каховській ГЕС російський військовий розповідає, що основна задача охоронців – не допустити прориву українських диверсантів з правого берега Дніпра, та розмірковує про можливий підрив.

"Для того, щоб зруйнувати дамбу, потрібно дуже багато зусиль. Я навіть не розглядаю такий варіант. Це буде справжній потоп для найближчих населених пунктів", – розповідав військовий. 

Підрив дамби – це злочин? Як це було у війнах 20 століття 

Знищення ГЕС – це злочин, порушення прийнятих у світі правил війни. Женевська конвенція, написана після Другої світової, прямо забороняє атакувати греблі й дамби.

Виключенням не буде і той випадок, якщо такі об'єкти використовують військові. І навіть якщо така атака буде спрямована на те, щоб зупинити злочинців. Причина зрозуміла – тяжкі й неконтрольовані наслідки для цивільних. А загальні принципи Конвенції наказують захищати мирних і не вдаватись до нападів, наслідки яких неможливо обмежити.

Напад на дамбу допустимий лише тоді, якщо її використання "різниться від нормального функціонування" і лише напад зупинить важливу воєнну роль греблі. Очевидно, що це не випадок Каховської ГЕС. 

В історії світових війн підриви дамб ставались не раз. Під час громадянської війни в Іспанії у 1937-му війська Франсіско Франко 15-ма тоннами вибухівки намагались, але не змогли зруйнувати 56-метрову греблю.

Британці у 1943-му бомбардували три німецькі дамби, дві з них – в один день. Це суттєво пошкодило електростанції, знищило мости. Прорив однієї з дамб спричинив 10-метрову хвилю води і загибель близько 1,2 тисячі людей

У Корейській війні 1950-х років по ГЕС Чвачхон завдавали ударів обидві сторони.

Приклад, який стався вже в системі координат нинішнього міжнародного права – війна в колишній Югославії.

У 1993 серби підірвали дамбу Перуча в Хорватії. Це було зроблено, щоб зупинити успіший контрнаступ хорватських військ. Серби тоді, як і росіяни зараз, покладали провину на артилерію своїх противників. 

Прогнози попереджали про загрозу затоплення орієнтовно 50 тисяч людей. Але, хоча під греблю Перуча заклали близько 30 тонн вибухівки, вона, на щастя, була зруйнована не повністю. 

Згодом з'ясувалось, що один зі спостерігачів ООН під час візиту на дамбу за пів року до підриву звернув увагу на занадто високий рівень води і самовільно зменшив його.

Ситуацію врятувало й те, що хорватські війська взяли ГЕС під контроль вже у день катастрофи. Тому влада змогла одразу взятись за боротьбу з наслідками.

Хорватія висунула офіційні звинувачення за підрив генералу Бориславу Джукічу. Аж у 2015 році його затримали та віддали під суд. Джукіч був засуджений до 10 років позбавлення волі, однак наразі його вирок скасований через процесуальні порушення, тому процес досі триває. Суд визнав, що збитки від підриву становили близько 17,5 мільйона євро.

Як підривали Дніпровську ГЕС в 1941-му

Тактика випаленої (затопленої) землі − не є чимось новим для російської військової стратегії.  

Обставини підриву Каховської ГЕС 6 червня 2023-го багато в чому нагадують підрив Дніпровської ГЕС 18 серпня 1941-го.

Щоб уповільнити наступ німецьких частин на схід, співробітники НКВС, заздалегідь заклавши 20 тонн вибухівки, зруйнували частину греблі завдовжки 165 метрів. Операцію готували в умовах секретності, тому навіть радянське армійське командування на місцях не було готове до наслідків підриву. 

Гребля ГЕС слугувала також і мостом, яким переправлялися через Дніпро частини Червоної армії та біженці. Внаслідок вибуху греблі ДніпроГЕС загинуло, за різними оцінками істориків, від 20 до 100 тисяч червоноармійців і мирних жителів.

Спричинена підривом греблі повінь відрізала частини радянських військ, що перебували нижче за течією Дніпра, і згодом вони змушені були здатися в полон німцям.

Перша реакція радянської пропаганди була прогнозованою: у підриві Дніпровської ГЕС звинуватили німців. 

В енциклопедії "Історія міст і сіл Української РСР" (1981) так писали про цю подію: "Було підірвано залізничний міст через нове русло Дніпра і частково греблю. Гігантський водоспад змив кілька ворожих переправ, потопив багато фашистських підрозділів, що сховалися в плавнях". Жодним словом не згадували про те, що загинули бійці Червоної армії, які перебували на самій греблі та підступах до неї.

Показово, що знищення греблі не завадило планам вермахту. Німці навели переправи вище за течією Дніпра.

Наслідки для дикої природи 

Наслідки підриву греблі Каховського водосховища дуже часто описують як "екологічну катастрофу". Наприклад, через руйнацію Каховської ГЕС в Дніпро вже потрапило щонайменше 150 тонн машинного мастила і може потрапити ще більше. Але попри це, твердження про "екологічну катастрофу" потребує пояснення, бо має й інший бік.  

Лівим берегом Дніпра нижче Каховки приблизно на двісті кілометрів простягнулися так звані нижньодніпровські піски. Серед іншого, тут розташовані відомі Олешківські піски, а також Кінбурнська коса. У цій частині України створені Чорноморський біосферний заповідник, Національні парки "Нижньодніпровський", "Білобережжя Святослава" та низка інших природоохоронних територій. 

Серед іншого наявність цих об'єктів природно-заповідного фонду відображає унікальність екосистем, що утворилися на нижньодніпровських пісках. Багато видів рослин і тварин, які їх населяють, звикли саме до таких ґрунтів і такого клімату, тому добре почуваються саме тут і не зможуть нормально жити в інших умовах. 

Михайло Русін, кандидат біологічних наук із Київського зоологічного парку, який тривалий час досліджував природу нижньодніпровських пісків, розповідає, що деякі тутешні види чи підвиди тварин є ендеміками. Тобто вони взагалі не зустрічаються в жодному іншому місці на планеті. 

Це, наприклад, сліпак піщаний та ємуранчик Фальц-Фейна. Обидва включені до Червоної книги України, а також до Червоного списку Міжнародного союзу охорони природи (МСОП). 

Мишівка степова ендеміком не є. Вона мешкає в Криму, на Сході та деяких інших областях. Є також популяції в сусідніх країнах. Але, за словами Михайла Русіна, саме у нижньодніпровських пісках мешкає приблизно 70% чисельності цих тварин. 

Швидше за все, наслідки стрімкого затоплення для цих та інших дрібних наземних тварин будуть важкими, якщо не фатальними. Адже на відміну від птахів чи крупних ссавців вони не зможуть фізично втекти від води, яка затопить місця, де вони живуть. 

Втім, сказати точно, що чекає ту чи іншу популяцію тварин, Михайло Русін сьогодні не береться. Адже це залежатиме, зокрема, і від реальних масштабів затоплення, які стануть зрозумілими найближчим часом. 

Найбільш неочікуваний наслідок полягає в тому, що в довшій перспективі дика природа може виграти від руйнування греблі. При цьому разом з нею можуть виграти й люди.

Каховське водосховище збудували в 50-их роках минулого століття. Його будівництво було виправдане з економічних та господарських міркувань. Але при цьому не те що не враховувало інтереси природи, а стало справжньою катастрофою для неї. І так само, для традиційних способів природокористування. 

Наприклад, гребля перекрила шлях для деяких видів риб, які мігрували у верхів'я Дніпра на нерест. Це, зокрема, вдарило по популяції осетрових. 

Крім того, штучна водойма поховала на своєму дні величезні плавні. Раніше, вони забезпечували не тільки випас великої кількості худоби, але й місце для нересту незчисленних риб. 

Дніпро, який щовесни розливався і опріснював морські води аж до Одеси, перетворився на контрольований водний потік. Це мало негативні наслідки для заплавних екосистем, які за тисячі років пристосувалися до зовсім іншого режиму. 

Руйнування дамби з погляду дикої природи означає, що вона повертається ближче до свого первісного стану. Певною мірою забирає те, що належало їй колись. Подальша доля природи залежатиме від того, чи буде відновлена зруйнована дамба. 

"Теоретично, якщо не буде відновлюватися водосховище, не будуть відновлюватися канали, то можна було б говорити про відновлення традиційного, сталого природокористування. Наприклад, відновлення вівчарства. Це могло б стати величезним екологічним плюсом. Але для цього треба, щоб війна закінчилася, і щоб далі було певне розуміння, як розвивати та відновлювати ці території", – каже Михайло Русін.

Українська правда 

Над текстом працювали: Рустем Халілов, Ольга Кириленко, Роман Романюк, Вікторія Рощина, Соня Лукашова, Михайло Кригель, Дмитро Сімонов