У Росії почався суд над "азовцями"

Полк "Азов" Росія визнала "терористичною організацією" у серпні 2022 року.

Україна не визнає судів над своїми громадянами і вважає їх порушенням міжнародних конвенцій про поводження з військовополоненими.

"Побачила, що він живий"

Для мами 21-річного Артура Грецького, Наталі, поява сина у телесюжетах з зали суду на російському телебаченні 14 червня стала шоком.

Із серпня минулого року вона нічого не знала про те, де її син і у якому він стані. Наталя припускала, що Артур може бути в Донецьку, бо раніше він дзвонив їй звідти і казав, що чекає суду.

"У квітні минулого року мені повідомили, що Артур загинув. Але я в це не вірила. Я знала, що він міг бути поранений, але що загинув – я не могла це сприйняти. І коли він мені подзвонив спочатку у травні, а потім вдруге у серпні, я надіялася, що його обміняють. Але після того жодної інформації не було. Тепер от побачила, що він живий", - розповідає вона у розмові з ВВС Україна.

Наталія Грицик, сестра полоненого Анатолія Грицика, також каже, що востаннє рідні спілкувалися з ним у серпні минулого року.

"І ось зараз я побачила його посмішку на фото, яку зробив адвокат, і я знаю, що він це для нас так посміхався. Він дуже схуд, але я рада, що він живий, що він незламний", - розповідає вона ВВС Україна.

Анатолій Грицик на початок широкомасштабної війни вже був військовим пенсіонером, разом з цивільною дружиною жив у місті Мангуш і мав там дрібний бізнес. Але раніше він близько року був заступником командира полку "Азов".

"Прийшли до нього додому, знущалися з нього і з дружини. Коли діючий склад "Азова" був на "Азовсталі", Толю ув'язнили, мабуть, для того, щоб сказати, що от вони вхопили "пташку" велику, цілого заступника командира. Хоча на той момент він ніякого стосунку до армії вже не мав", - розповідає вона ВВС Україна.

Дружину відпустили через 45 днів, Анатолія забрали у Донецьке СІЗО, потім перевезли до Ростова-на-Дону.

"Судилище" і наслідки

Як видно на відео російських телеканалів, зала суду була вщент заповнена. За склом на лаві підсудних – близько 20 українських військових, чоловіків і жінок. ЗМІ твердять, що у залі також були їхні адвокати.

Полонені дуже виснажені, чоловіки – з поголеними головами. Більшість з них – молодого віку. Деякі з жінок плакали.

"Фотографії судилища, яке влаштовують у Ростові над захисниками Азовсталі, не викликають нічого, крім огиди. Лощені прокурори та виряджені присяжні з блискучими посмішками "судять" хлопців та дівчат, що нагадують скелети після концтабору і тортур", - пише у твіттері радник глави ОПУ Михайло Подоляк.

"Подібні знущання над комбатантами – це офіційний воєнний злочин, який має отримати належну оцінку МКС. І так, скажіть, чи хтось бачить в залі представників Міжнародного Комітету Червоного Хреста?" - додає він.

Як передають російські видання, що були присутні на засіданні суду, справи українських військових "розслідувалися" у 2022 році у так званій "ДНР". У вересні минулого року навіть відбулися судові слухання у донецькому суді. Вони тривали кілька місяців. Але потім справи полонених передали для розгляду під юрисдикцію Росії, а самих військовополонених етапували до Ростова-на-Дону.

На першому засіданні Південний окружний військовий суд встановлював особи "підозрюваних". Таким чином вдалося дізнатися імена усіх 22-ти українців, які перебувають за ґратами у цій справі. Двох з них на засіданні суду не було через хворобу.

Наступне засідання суду має відбутися 28 червня. Суд також ухвалив постанову про продовження запобіжного заходу – тримання під вартою – до 29 вересня.

Україна вважає, що такі дії російської влади є порушенням міжнародних конвенцій про поводження з військовополоненими.

"Ми ставимося до таких судових процесів як до бутафорних, фейкових, оскільки українські військовополонені є комбатантами і згідно з міжнародним гуманітарним правом вони не можуть бути засуджені. Їх судять, фактично, за захист своєї батьківщини", - каже представник Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими Петро Яценко у коментарі ВВС Україна.

Але навіть так званий "вирок" з тривалим терміном ув’язнення не є перешкодою для подальшого обміну полонених, наголошує він.

Екскомандир полку "Азов", а нині - майор ЗСУ Максим Жорін каже, що вже понад рік у полоні перебуває більш ніж 600 захисників Маріуполя.

"Ні для кого не секрет, що саме до бійців "Азову" "особливе" ставлення в полоні, найгірше та найжорстокіше", - написав він у телеграмі.