Путін переміг - що далі буде з війною, Росією і чи не переграв Кремль сам себе

У результатах "сумнівних" та "спотворених" президентських виборів в Росії не було жодної інтриги - ніхто не сумнівався у перемозі чинного президента Володимира Путіна, пишуть західні ЗМІ.

І водночас ставлять питання - а чи не переграв Путін сам себе, і що чекатиме на Росію далі? Про це пише ВВС Україна.

"Історичний мінімум"

Видання Politico вважає, що Путін, безсумнівно, використає результат виборів - на яких він отримав рекордні 87% голосів - як доказ масової підтримки. Але такі "спотворені вибори" - під час яких усі його суперники були знищені, голосували навіть мертві - ризикують підірвати політичну стабільність, якої він жадає.

Ці вибори стали "історичним мінімумом" для пострадянської Росії - "лише три кремлівські кандидати відділяли Путіна від сталінського бюлетеня з одним прізвищем", пише видання.

Ніколи раніше на виборах не було так мало незалежних спостерігачів із таким обмеженим доступом, у деяких регіонах запровадили електронне голосування, що полегшує фальсифікації, а найбільш кричущим порушенням було голосування "мертвих душ", зазначає Politico.

Особливо це стосується голосів виборців з "нових територій", окупованих Росією в Україні, де, за словами виборчих органів, було близько 4,6 мільйона потенційних виборців. Ця цифра відповідає старій українській статистиці мирного часу - але не теперішній кількості населення.

"Там йде війна і немає жодного громадського контролю. Тож якого результату влада хотіла, такий і отримала. Тут ми входимо в сферу чистої вигадки", - цитує видання Давида Канкію, експерта російської незалежної моніторингової організації "Голос".

Світ облетіли кадри, коли на окупованих територіях люди зі зброєю заходили навіть у виборчі кабінки, де люди віддавали свій голос.

Politico також відзначає, що десятки мільйонів державних службовців і студентів змусили прийти на виборчі дільниці й проголосувати.

Як це не парадоксально, але черги, які можна було побачити біля деяких виборчих дільниць у п’ятницю, насправді були демонстрацією людей, "позбавлених права голосу".

"Як у радянські часи, коли вас змушували голосувати, хочете ви того чи ні", - каже Канкія.

Вибори Путіна нагадують не демонстрацію зрізу суспільних настроїв, а загальнонаціональний тест на готовність державного апарату, який він успішно склав, пише Politico.

Від державних компаній до бібліотек, університетів і фабрик, начальство інструктувало підлеглих, як і коли голосувати, а потім вимагало докази того, що вони виконали завдання.

"Останні три дні голосування дали Путіну впевненість у тому, що вертикаль влади працює, і росіяни будуть робити те, що їм скажуть", - пишуть автори статті.

Водночас Politico пише про те, що Путін розпочне свій п’ятий термін на тлі найбільших антивоєнних протестів з початку 2022 року.

Опозиційно налаштовані росіяни в день виборів прийшли на виборчі дільниці на акцію "Полудень проти Путіна", до якої перед смертю закликав Олексій Навальний. Вони також псували бюлетені, щоб таким чином продемонструвати протест.

Видання також зазначає, що після перемоги на виборах Путін може активізувати зусилля з мобілізації, а також здійснити перестановки в уряді - швидше за все, на користь прихильників жорсткої лінії.

Однак за іронією долі, пише Politico, найбільшою жертвою власного сфальсифікованого голосування може стати сам Путін.

"Якщо еліта побачить, що під тиском Кремля сьогодні малюють цифри, які значно відрізняються від реальних, вона зробить свої висновки", - цитує видання Миколу Петрова, консультанта Chatham House. - Вони почнуть озиратися довкола й міркувати, на кого їм робити ставку як на наступного боса".

Завдання Путіна

Під час триденного президентського голосування в Росії не йшлося про демократичну процедуру - однак гучна перемога в першому турі дасть чинному президенту нову "печатку легітимності" та надішле чітке повідомлення: війна Путіна проти України має повну підтримку його народу, пише CNN.

У зверненні до російського народу напередодні виборів Путін закликав виборців проголосувати на знак національної єдності та назвав росіян "однією великою родиною".

Однак він також туманно натякнув на те, що після його переобрання "перед ними стоїть багато завдань".

Тож видання ставить питання - які насправді завдання стоять перед переобраним Путіним?

Експерти, які стежать за ситуацією в Росії, зосереджуються на кількох важливих питаннях.

По-перше, якщо президентські вибори справді можна розглядати як референдумом про війну Росії в Україні, чи розв'язують їхні результати Путіну руки для того, щоб продовжувати війну так, як він хочу?

В цьому контексті у Путіна дійсно є простір для маневру, пише CNN. Російський президент демонструє впевненість щодо розвитку подій на полі бою, особливо після захоплення Бахмута й Авдіївки, і гальмування західної допомоги лише підкріплює цю впевненість.

На підтвердження цього видання цитує заяву Путіна, яку він зробив під час інтерв'ю російському пропагандисту Кисельову.

"Вести переговори зараз лише тому, що у них закінчуються боєприпаси, це якось смішно з нашого боку", - сказав він.

Але поступове просування на сході України дається Росії жахливою ціною людських життів, пише CNN. І на цьому тлі лунають припущення, що Путіну може знадобитися нова хвиля післявиборчої мобілізації, щоб і далі "згодовувати свої війська у м’ясорубку" на фронті.

Ще одним пунктом порядку денного Путіна після переобрання видання називає продовження репресій проти російської опозиції – вірніше, того, що від неї залишилося.

У коментарі після закриття виборчих дільниць в Росії Путін зробив незвичний крок - він згадав ім’я покійного російського опозиціонера Олексія Навального, чого раніше ніколи не робив.

"Щодо пана Навального, так, він помер - це завжди сумна подія, - сказав Путін. - Але були й інші випадки, коли люди в місцях позбавлення волі помирали. Хіба цього не було в Сполучених Штатах? Було, і раз".

Це може свідчити про віру Путіна в те, що йому нічого не загрожує, пише CNN, і водночас додає, що реакція в стилі "а от у них" не обов'язково є ознакою впевненості.

Видання відзначає, що російський лідер короткостроково захистив свою економіку від санкцій, його заводи виробляють більше снарядів, ніж у США та їхніх європейських союзників, а політичний ландшафт очищений від будь-якої конкуренції.

Але війна завжди непередбачувана. І як би Путін не намагався обернути ситуацію на свою користь, довготермінові проблеми Росії – демографічний спад, вартість війни та санкцій, а також неуникна крихкість одноосібного правління – навряд чи зникнуть до того, як Путін балотуватиметься на шостий термін.

Чого чекають - і бояться - росіяни

Тим часом американське видання New York Times пише про те, чого чекають він наступного президентського терміну Путіна самі росіяни - і чого вони побоюються.

Головні занепокоєння стосуються того, що Путін використає свою необмежену владу, щоб запровадити зміни, яких він уникав до голосування - зокрема, оголосить нову хвилю мобілізації.

Інші побоювання стосуються фінансів та економіки - деякі росіяни непокояться, що знову може знецінитися рубль, що підвищить вартість імпорту, тоді як бізнесменів хвилює можливе підвищення податків.

Тим часом опозиційні активісти, пише NYT, очікують ще більшого придушення інакомислення.

Ці занепокоєння відображають поточні настрої в Росії, де багато хто навчився сподіватися на краще, але чекати гіршого.

Водночас Денис Волков, директор Левада-Центру, однієї з небагатьох незалежних соціологічних організацій у Росії, зазначає, що переважно це тривожить меншість росіян, які виступають проти влади.

А ця влада, на думку експертів, стає дедалі більш авторитарною.

Після понад двох десятиліть перебування при владі Путіна не стримує ані опозиційна партія в парламенті, ані сильне громадянське суспільство. Тому він вільний діяти так, як йому заманеться.

Деякі експерти кажуть, що Кремль міг використати результати голосування для ще більшого придушення інакомислення та ескалації війни в Україні.

"На авторитарних виборах результати передбачувані, а наслідки – ні, – цитує видання російську політологиню Катерину Шульман. - Якщо система вирішить, що вона впоралася добре і все добре, то післявиборчий період може стати часом для прийняття непопулярних рішень".

Як приклад вона наводить переобрання Путіна у 2018 році, після якого він пішов на дуже непопулярний крок - підняв пенсійний вік.

Водночас Денис Волков з Левада-Центру зазначає, що більшість росіян після початкового шоку від повномасштабного вторгнення в Україну та мобілізації, що за ним послідувала, адаптувалися до нового життя.

Багато в чому це стало результатом зусиль уряду, спрямованих на підтримку економіки країни та підняття морального духу населення.

"Відбувся серйозний перерозподіл ресурсів на користь більшості, яка відчуває, що тепер може жити нормальним життям, не беручи безпосередньої участі у війні", - цитує видання Волкова, який вказує на підвищення зарплати фабричним робітникам і різні соціальні виплати.

Однак він також вказує на те, що зростає поляризація між прихильниками та противниками Путіна.

"Взаємне непорозуміння сьогодні більше і гостріше, ніж раніше", - каже Волков.

Багато російських антикремлівських активістів — тих, хто залишився в країні, і тих, хто виїхав — побоюються нового придушення інакомислення.

Але деякі аналітики сумніваються, що Путін піде в цьому набагато далі, ніж він уже це зробив.

"Система не може вічно перебувати в стані мобілізації та стресу, - цитує видання російського політолога Олександра Кинєва. - Якщо ви дасте занадто багато повноважень службам безпеки, завтра вони можуть усунути від влади вас самих. І Володимир Путін це добре розуміє".

"Полудень проти Путіна"

Вибори в Росії відбувалися у жорстко контрольованому середовищі - виборці буквально не мали вибору, незалежний моніторинг був практично відсутній, а головний опозиційний лідер Олексій Навальний минулого місяця помер у в'язниці, пише Associated Press.

У цій тоталітарній атмосфері соратники Навального закликали тих, хто незадоволений Путіним та війною в Україні, опівдні в неділю прийти на виборчі дільниці й долучитися до акції "Полудень проти Путіна".

Черги незгодних вишукувалися як на дільницях у самій Росії, так і за кордоном.

До акції у Берліні приєдналася Юлія Навальна, яка провела в черзі більше п'яти годин і сказала журналістам, що написала в бюлетені ім'я свого покійного чоловіка.

Кореспонденти Associated Press також поспілкувалися з учасниками протесту Москві та Санкт-Петербурзі.

Жінка на ім'я Юлія розповіла AP, що голосувала вперше.

"Навіть якщо мій голос нічого не змінить, моя совість буде чистою... заради майбутнього, яке я хочу бачити для нашої країни", - сказала вона.

Інший московський виборець на ім'я Вадим також сказав, що сподівається на зміни, але додав, що "на жаль, це малоймовірно".

Прихильники Навального також прийшли до його могили в Москві, дехто приносив бюлетені з його іменем.

Попри жорсткий контроль, під час голосування зареєстрували кілька десятків випадків вандалізму на виборчих дільницях.

Кількох людей заарештували після того, як вони намагалися підпалити або кинути вибухівку на виборчих дільницях, а інших затримали за те, що вони кидали зеленку чи чорнило в урни для голосування.

Водночас інші росіяни, з якими спілкувалася AP, заявили, що з радістю голосують за Путіна.

"Я всім задоволений і хочу, щоб все продовжувалося так, як зараз", - сказав москвич Дмитро Сергієнко.