Професор Чермак. Народжений для людей.

-

Чермак змолоду активно цікавився наукою і досягав успіхів у всіх сферах, до чого торкалася його енергія та увага. Став володарем кубку з боротьби, навчився віртуозно грати на скрипці, роялі, акордеоні. Володіє кількома мовами. Успішно склав одночасно іспити до кількох вузів.

"Життєвий і творчий шлях, як кажуть в довідниках, - усміхається Ігор Іванович, - я почав в селі на Іванофранківщині.  Батьки були освіченими людьми. Таким же бачив батько й мене. Тому вдома не доводилося байдикувати. Вставав о п’ятій ранку. Працював по господарству. Потім школа, гуртки, тренування. В семидесятих роках були для дітей гарні умови для розвитку. В селі була секція боротьби. В райцентрі – музичні школи, басейн. Тоді ніхто з молоді не знав про алкоголь, цигарки. Мав гарних друзів, які також захоплювалися музикою, спортом. Закінчив середню школу №2 міста Городенки".

Чермака вабила наука, мрія про освіту спонукала їхати до Києва.

На фото: Командир студентського будзагону Ігор Чермак. Острів Сахалін. 1983 рік

"В Москві  була якраз Олімпіада, 1980 рік. Я летів туди на новому літаку, тоді це був ІЛ-86. Можна було, на момент мого приїзду у Москву, подавати лише в технічний ім. Баумана, та університет ім. Ломоносова. Там більше факультетів. Прийняли досить гостинно. Математику здав шикарно. Фізику теж шикарно. Російську тоді знав як і німецьку - не дуже добре. В школі, де я навчався, на російську і німецьку відводилася однакова кількість годин. Поступив, півроку провчився. Вирішив повернутися на франківщину. Бо захотілося вчитися в Україні. Тоді ще радянській".

"Вже за кілька років я поступав знову. Сам приїхав до Київа. Твір в медінституті я написав на четвірку. Інші три іспити здав на п’ять. Приблизно ж з такою успішністю склав екзамени і в сільскогосоподарському інституті. Далі обирав. Душею лежав до медицини. Довго не вагався. Обрав медичний. Щоправда батько мого вибору не оцінив".

Спорт

На фото: Ігор Чермак (праворуч), форвард уінверситетськкї команди з футболу.

"В мене був класний тренер, чеченець Чалдєєв. По вільній боротьбі. Якось ми поїхали на кубок Ковпака. Ця історія мені запам’яталася найбільше. Я тоді важив 78-79 кілограм і в цій категорії не було кому вийти в фінал в командному заліку по самбо. Тренер каже: “Навіть якщо ти програєш, команді додадуться бали. Тому тримайся до останнього. Я зарядився командним духом, вийшов і боровся як гладіатор. І я вийшов у півфінал. І переміг. Далі був фінал. І здоровенний хлопець з Донецька. Установка була триматися до останнього. Ми боролися як востаннє. Я постійно думав, здаватися не буду. Пішов в ноги і мельницю крутанув. Ідеально получилось. Тренер аж підскочив! Я таким веселим його ще не бачив. Тут же мене нагородили червоним костюмом з лампасами. І я отримав кубок переможця".

Професія

"Мати працювала фельдшером на фельдшерському пункті. І до нас у вікно постійно хтось стукав. Того підрізали, той отруївся, у того дружина народжує. Мама і досі є джерелом практичних і теоритичних знань з медицини, і зберігає в пам’яті усі данні по іфекційним захворюванням, акушерству. Професію я вибрав тоді, коли побачив фільм “Платон Кречет”.  У ньому є епізод, де лікар грає на скрипці. Він головний герой, талановитий хірург, рятував людей і мріяв про те, як подовжити людям життя. Досі його діяльність є для мене зразком служіння у професії. Висока мораль і фах в п’єсі невід’ємні. Як невід’ємне для Платона Кречета особисте і громадяньске".

                                                                                                                                Біографія

ЗНАЮ! ВМІЮ! ЗРОБЛЮ!

Чермак Ігор Іванович - народився 01.01.1963 на Прикарпатті. Проживаю в                 м. Києві, в Дарницькому районі. Професор, доктор медичних наук, Заслужений лікар України, академік Української академії наук, магістр права, магістр економіки,  директор КНП «Академія здоров’я людини», завідувач кафедри акушерства та гінекології післядипломної освіти національного медичного університету ім.О.О. Богомольця. Весь свій трудовий шлях присвятив медичній галузі, служінню людям – постійно цілодобово рятував життя людей. Професійно організував розвиток Київської міської клінічної лікарні №1, яку очолював, відкрив сучасні високотехнологічні операційні блоки, відкрив високоточні лабораторії, лікарняний банк крові, модернізував палати інтенсивного лікування та реанімації;    в 1994 році заснував та розвивав школу лапароскопічної гінекології та хірургії; реорганізував у сучасну клініку Європейського рівня «Пологовий будинок, що на Червоному Хуторі», забезпечив новий рівень надання висококваліфікованої медичної допомоги, розвиток медичної науково-педагогічної діяльності. Налагодив тісні міжнародні професійні зв’язки з ведучими лікарями та вченими США, Канади, ведучих країн Європи, Ізраїлю, Японії, Китаю. Автор понад 150 наукових та навчально-методичних праць. Постійно приділяю велику увагу соціальному захисту населення, хворим, пенсіонерам, інвалідам, малозахищеним верствам населення:   патріотам, дітям-сиротам, учасникам АТО, одиноким, ліквідаторам на ЧАЕС, учасникам бойових дій. Активно підтримую роботу громадськості у вирішенні проблем та розвитку району, міста.

     Першочергово, як досвідчений фахівець, розвиватиму якість надання медичної допомоги населенню. Ініціюватиму розширення  будівництва амбулаторій та поліклінік сімейної медицини у густонаселених кварталах Дарниці. 

Перспективним бачу впровадження  медичного страхування, будівництво потужної сучасної дитячої лікарні та високотехнологічного центру хірургії за адресою Харківське шосе, 121;

запровадження Європейських стандартів забезпечення права громадян на безкоштовну медичну  допомогу, розвиток медичного супроводу соціально незахищених верств населення. Також вирішу проблеми працівників медичної галузі, які ставить сьогодення: збільшення видатків на розвиток галузі, проведення структурних змін;

з метою кадрового забезпечення лікарень - будівництво гуртожитків для медичних працівників та освітян;

зменшення тарифів на комунальні послуги для киян;

розбудову дитячих садочків та шкіл; зняття черг на соціальні гарантії;

з метою забезпечення попередження ймовірності передачі мікробактерій туберкульозу здоровим особам - перенесення Київської міської туберкульозної лікарні №1, що розташована нині майже в центрі Дарниці, за межі міста Києва до   м.Гостомель.

Розвиток Дарниці вбачаю у нашому спільному єднанні довкола прагнення  створення гідного життя, добробуту та збереження здоров’я кожної родини.  Зможу гідно захищати та представляти законні інтереси та права виборців Дарницького району м. Києва у Раді, щоб надавати реальну допомогу громаді.