Переведення годинників. Зеленський не планує підписувати закон, який його скасовує

У ніч проти неділі, 27 жовтня, Україна перейде на зимовий час - стрілки годинників переведуть на годину назад. Цей перехід мав стати останнім, адже у липні Верховна Рада підтримала проєкт, який скасовує подальші переведення. Однак президент його досі не підписав - і, як кажуть джерела ВВС, не планує цього робити.

Проєкт Закону про обчислення часу в Україні №4201, який мав скасувати сезонне переведення годинників, депутати підтримали в другому читанні 16 липня.

Відповідно до нього, в останню неділю жовтня Україна мала перейти на зимовий час востаннє і на ньому лишитися.

Згодом законопроєкт підписав голова Верховної Ради Руслан Стефанчук, і 21 серпня його направили на підпис президенту.

Однак Володимир Зеленський його досі не підписав.

Як повідомив ВВС Україна співрозмовник в президентській команді, цей закон так і не підпишуть.

"Не планує президент підписувати", - твердить співрозмовник в ОП. А для ветування закону строки вже минули.

Інший співрозмовник у президентській фракції також запевнив ВВС, що підпису не буде.

"Спікер це протис, це його ідея, тому щоб його не ображати, вето не буде, але і підпису не буде", - каже співрозмовник в Раді.

За його словами, все порахували й побачили мінуси для економіки - "вилізли збитки у кілька мільярдів".

До аргументів проти підписання закону співрозмовник кореспондента ВВС Україна Віталія Червоненка додав петиції на кшталт "не крадіть наші вечори", з якими виступали українці.

Тож за такого сценарію українці і далі будуть переходити у березні на літній, а у жовтні - на зимовий час.

Автором законопроєкту є нинішній спікер парламенту Руслан Стефанчук.

Він подав цей проєкт ще 2020 року. Тоді Стефанчук був просто віцеспікером.

Документ навіть ухвалили у першому читанні, але це трапилось на початку березня 2021 року, за кілька тижнів до переходу на літній час.

Тоді закон в цілому не проголосували й ідея Стефанчука провалилася, а сам документ повернули на доопрацювання та повторне друге читання.

Стефанчук повернувся до ідеї скасувати переведення і залишитись жити за зимовим, за його словами, природним для України часом, після того, як став новим головою Ради.

А вже в липні 2024 року зумів зібрати під це голоси.

UTC+2 чи UTC+3: який час буде в Україні

"Восени ми перейдемо на зимовий час і залишимось на ньому, тобто UTC+2 або київський час”, - анонсувала заступниця голови фракції "Слуги народу" в парламенті Євгенія Кравчук після того, як Рада ухвалила закон в липні.

Стандарт UTC - або Всесвітній координований час - використовують в усьому світі для регулювання часу.

Часові пояси навколо земної кулі описуються як додатне або від'ємне зміщення від UTC - на схід чи захід від нульового меридіана. Відповідно часовий пояс України - UTC+2, і цей час називають стандартним київським часом.

Для тих країн і регіонів, де переходять на літній час, зміщення відносно UTC також змінюється (зазвичай +1 година). Тобто літній час в Україні - UTC+3.

Як зазначають у міністерстві економіки, саме зимовий час, на який цієї неділі перейде Україна, є природним для країни та відповідає її географічному положенню, а перехід на літній час робили з метою ефективного використання світлої частини доби.

Які країни переводять годинники, а які - ні

Станом на 2024 рік перехід на літній час відбувається в більшій частині Європи, Північної Америки, а також деяких країнах Африки, Азії, Південної Америки та Океанії.

Годинники зокрема переводять у всіх країнах ЄС, Великій Британії, Сполучених Штатах (окрім Аризони, Гаваїв і Територій США), у більшій частині Канади, в частині Австралії, Новій Зеландії, Чилі, Єгипті та Лівані.

Водночас у більшості країн Африки, Азії та Південної Америки переходу на літній час немає.

Також не переводять годинники у Росії, і через це - на окупованих нею територіях України, де використовують московський час - UTC+3.

Історія переведення годинника

В Україні час двічі на рік змінювали з 1981 року - наприкінці березня переходили на літній, а в останній тиждень жовтня - на зимовий.

Традицію переводити годинники у Європі запровадили після Першої світової війни. Таким чином хотіли заощадити електроенергію.

Переведення годинників улітку давало можливість довше користуватись денним світлом. Згодом ця потреба відпала, а у 1970-х, під час нафтової кризи, знову стала актуальною.

Утім світ давно винайшов інші дієві способи заощаджувати електроенергію. За оцінками чеських вчених, переведення годинників дозволяє заощадити лише 0,34% електроенергії.

Переведення годинника створює багато незручностей для залізничників та авіадиспетчерів, які мусять постійно двічі на рік змінювати розклад рейсів.

Але головне - це вплив цієї традиції на біологічні ритми та здоров'я людей.

"Після переведення годинникових стрілок у громадян погіршується самопочуття, знижується працездатність, спостерігається значне загострення хронічних хвороб", - писав Стефанчук у пояснювальній записці до свого законопроєкту.

Свого часу про це говорила і колишня очільниця МОЗ Уляна Супрун, а також різні дослідження.

ЄС з 2019 року скасував обов'язкове для всіх країн переведення часу. Однак ці плани досі не реалізовані, і більшість країн Європи продовжують переводити годинники.

У 2011 році спробувала перейти на "постійний літній час" Росія, а слідом за нею й Україна. Тодішній український президент Янукович торгувався з Росією з низки проблем і "питання часу" вважали одним з елементів торгу.

Україна остаточний перехід на літній час швидко скасувала.

Зимовий час: добре чи погано

У 2020, коли законопроєкт подали вперше, у профільному комітеті стверджували, що за даними науковців, саме UTC+2 (тобто зимовий час) є природним для України. Але деякі активісти були проти.

"Для українців це означає, що цілих пів року в Україні буде на годину скоріше наступати ніч", - говорила колишня політична діячка Тетяна Чорновіл.

Лунало багато голосів, що літні світлі вечори через це опиняться у минулому.

Через "зимовий час" влітку рано світатиме. У липні сонце сходитиме о 2.52 ночі, а заходитиме о 19.12. Це буде особливо відчутно на сході.

Щоб було добре в усіх регіонах, Стефанчук пропонував дописати у закон, "що органи місцевого самоврядування в разі необхідності можуть рекомендувати час початку робочого дня для підприємств, установ та організацій усіх форм власності на відповідній території".

Але є ще одна причина для невдоволення. Депутат від "Європейської солідарності" Володимир В'ятрович вказував раніше на те, що через "зимовий час" ми не зможемо синхронізовано жити з Європою.

"Коли в Україні буде перша година, у Бухаресті, який західніше, буде друга", - говорив політик під час обговорення законопроєкту Стефанчука у Раді.

При цьому внаслідок реформи влітку Україна мала б спільний час з Варшавою чи іншими країнами Європи на цьому поясі, які зберігають переведення.

Як показували соцопитування, українці також не могли дійти спільної думки щодо цього питання. Наприклад, опитування Research & Branding Group, проведене у жовтні 2021 року, показало, що 42% схвалювали ідею відмовитись від переведення годинників.

Але 17% пропонували відмовитись від літнього часу, а 25% - від зимового. Ще третина опитаних вважали за краще залишити все як є, а 26% не визначились, як бути.