Напад ХАМАС на Ізраїль: як таке стало можливим і чому ізраїльтян застали зненацька

Суботній напад бойовиків ХАМАС на Ізраїль явно застав владу країни зненацька: нічого схожого в країні не відбувалося вже багато десятиліть.

Чому палестинському угрупованню вдалося досягти раптовості і якими можуть бути наслідки того, що сталося?

"Найгірший провал розвідслужб із 1973 року"

Дипломатичний оглядач ВВС Пол Адамс

Важко описати, наскільки безпрецедентними є події, що відбуваються. Йдеться не лише про, ймовірно, найгірший провал розвідувальних служб з часу війни Судного дня 1973 року (час для цього нападу міг бути обраний спеціально, війна відбулася майже рівно 50 років тому). Головне, що Ізраїль, здається, ще жодного разу не втрачав контролю над своїми містами.

Ми бачили, як у Сдероті та інших місцях на кордоні із сектором Газа озброєні палестинці спокійно пересувалися, вбиваючи та викрадаючи місцевих мешканців, і це надовго шокує весь Ізраїль.

У цьому, власне, є мета нападників. За останні роки ХАМАС перепробував багато тактик — ракети, смертників з бомбами, підкопи на ізраїльську територію і навіть запуск повітряних зміїв із рідиною, що займається.

Але нічого, порівнянного із такою зухвалістю, палестинські радикали досі не робили.

Суботній напад — надзвичайно ретельно скоординований і жорстокий акт гібридної війни: запуск сотень ракет, за яким слідує вторгнення на кількох точках зазвичай незламного паркану на кордоні.

Цивільне населення тепер готується до неминучої відповіді Ізраїлю. Удари з повітря по Газі – лише початок. Мешканці території знають, що буде, вони бачили це вже багато разів.

Але тепер в Ізраїлі заговорили про знищення ХАМАС в корені, і всі розуміють, що майбутні дні та тижні будуть дуже важкими.

"Ми й гадки не мали"

Френк Гарднер, кореспонеднт ВВС з питань безпеки

"Ми й гадки не мали, що таке може статися", - такою є реакція представників ізраїльської влади на моє запитання, як при усіх величезних наявних ресурсах ізраїльська розвідка не передбачила наближення такого нападу, коли десятки озброєних стрілецькою зброєю палестинських бойовиків змогли подолати міцно укріплені загородження між Ізраїлем та сектором Газа, тоді як із самої Гази по Ізраїлю були запущені сотні ракет.

Вражає, що підготовку такої атаки не змогли помітити Шин Бет, ізраїльська внутрішня розвідка, Моссад, і всі потужні підрозділи оборонних сил Ізраїлю разом узяті.

Або, якщо помітили, то нічого з цим не змогли зробити.

І це при тому, що, як вважають, Ізраїль має найпотужніші і найкраще фінансовані розвідувальні органи на всьому Близькому Сході. І вони, звісно, мають інформаторів та агентів у всіх палестинських угрупованнях, так само, як і в Лівані, Сирії та інших країнах.

Раніше ізраїльтяни могли здійснювати точкові ліквідації ватажків бойовиків, знаючи усі їхні плани наперед. Інколи це робили за допомогою ударів дронів, після того, як агенти встановлювали GPS-трекери на саму особу або машину. Інколи використовували телефони, що вибухали.

А лінія розмежування між Газою та Ізраїлем щедро обладнана камерами та датчиками руху, - і це на додачу до постійних патрулів на кордоні.

Власне, сама "стіна" із колючим дротом була призначена для того, щоб такі напади були неможливими.

І все ж, бойовики ХАМАСу просто протаранили собі шлях, або ж потрапили до Ізраїля з моря.

Підготувати і провести такий скоординований складний напад, включно із накопиченням та застосуванням сотень ракет, і все це самісіньким носом в ізраїльтян, потребувало надзвичайної оперативної секретності від ХАМАС.

Тож не дивно, що ізраїльські ЗМІ задаються питанням: а що, власне, було зроблено за 50 років, що минули від війни Судного дня, яка розпочалася у жовтні 1973 року.

Як розповіли представники ізраїльської влади, розслідування цього вже почалося, а питання "залишатимуться роками".

Але зараз в уряду Ізраїлю є більш нагальні завдання. Передусім, треба стримати і подавити бойовиків, які потрапили на південь країни, треба звільнити власних громадян, які стали заручниками ХАМАС – через військові операції чи переговори.

Крім того, треба виявити і знищити усі точки пуску ракет, а вони могли бути пущені практично звідусіль.

А найбільшим викликом, мабуть, буде такий: як зупинити інші угруповання, щоб вони не приєдналися до ХАМАС, зокрема, і набагато краще оснащену Хезболла, щоб вона не перейшла північний кордон країни з Лівану. І як уникнути поширення конфлікту на Західний берег?

"В Газу можуть бути введені війська Ізраїлю"

Міжнародний редактор Джеремі Боуен

Те, що відбувається з ранку суботи, не має прецедентів за всі 15 років, що ХАМАС управляє сектором Гази. Напад стався після того, як протягом кількох місяців напруженість і рівень насильства між ізраїльтянами і палестинцями наростали.

Щоправда, це переважно стосувалося Західного берега, території, окупованої Ізраїлем у 1967 році, що знаходиться між Єрусалимом та кордоном з Йорданією.

Ізраїль заявляє, що зазнав нападу, що фактично рух ХАМАС оголосив війну, і я припускаю, що плани, які зараз втілюють ізраїльська влада, втіляться у дуже енергійну відповідь противнику.

Є велика ймовірність того, що в сектор Газа, зокрема, будуть введені ізраїльські війська. Ситуація розвивається швидко, і напруженість зростатиме.

Питання не тільки в тому, що відбуватиметься навколо сектора Газа, а й у тому, що трапиться в Єрусалимі та на Західному березі, де все частіше відбувалися сутички між озброєними палестинськими угрупованнями, ізраїльськими солдатами та ізраїльськими поселенцями. Ситуація там, і без того напружена, може стати ще гіршою через напад.

"Армія розслабилася"

Давід Гендельман, ізраїльський воєнний експерт

Оцінка ізраїльської розвідки полягала в тому, що ХАМАСу зараз ескалація невигідна. В останні тижні мешканцям Гази дали більше дозволів на роботу в Ізраїлі, до Гази зайшов черговий транш катарських грошей і таке інше. Значить [передбачалося, що] їхні поточні вимоги задоволені, воювати вони зараз не будуть, а (військові) навчання - це просто сезонні навчання, як було.

І безпосередню підготовку до операції розвідка також не розкрила.

Тому армія розслабилася, боєздатності на кордоні не було, ХАМАС досяг повної раптовості в нападі, і відповідно досяг несподіваних навіть для себе успіхів.

Це вкотре демонструє, що оцінка намірів має повністю замінювати оцінку можливостей, і що підганяти ймовірних дій противника під концепцію, що, на нашу думку, (йому) вигідно і невигідно, призводить до катастрофічних наслідків.

Велика кількість ізраїльських жертв і взагалі різке підняття «звичної» планки ескалації з боку ХАМАС вимагає більш потужної ізраїльської відповіді та підвищує ймовірність проведення наземної операції, на відміну від більшості минулих суто «авіаційних» раундів.

Питання великої кількості захоплених ізраїльтян у Газі у разі діалектичний: з одного боку це також підвищує ймовірність наземної операції, але це ускладнює її проведення, (адже) полонені можуть постраждати.