Колишній лідер фармацевтичного ринку України, компанія «Дарниця» переживає справжню кризу. Високі ціни на її ліків внутрішньому ринку і недостатньо належна їх якість для продажів на ринку зовнішньому призводять до проблем із збутом виробленої продукції. Очевидно, як вихід у компанії розглядають за діяння неринкових механізмів і найближчим часом її менеджмент спробує адміністративним чином нав’язати власну неконкурентну продукцію аптечним мережам. Переклавши таким чином свої збитки на продавців та, у підсумку, на споживачів.
Отже, за даними аналітичної компанії Proxima Research, якщо у 2024 році частка «Дарниці» на фармацевтичному ринку становила 15% в обсязі проданих ліків та близько 5% – у грошах, то з березня ці показники зменшилися до 10% і 3% відповідно. Через це найстаріший фармацевтичний завод України опустився з другого на четверте місце серед найбільших виробників ліків, а його склади заповнені непроданою продукцією на 95%.
Хоч за словами CEO компанії Андрія Обрізана, експорт, що міг би допомогти диверсифікувати збут, «ніколи не був і не є пріоритетом "Дарниці"», та насправді ж це пов’язано з тим, що більшість її продуктового портфеля становлять генерики (непатентований лікарський препарат), а за кордоном ця ніша зайнята. А більше «Дарниці» просто нічим зацікавити іноземного споживача.
Здавалося б, наразі менеджмент компанії мав би задуматись над збільшенням конкурентоздатності власної продукції, тим більше, що потенціал для цього є – достатньо лише вкластися в модернізацію, в розробки, шукати методи здешевлення продукції. Наприклад, після рішення РНБО «Про додаткові заходи щодо забезпечення доступності лікарських засобів для українців» і відповідної урядової постанови, аптечні мережі скасували маркетингові платежі, що їх виплачувала «Дарниця» за розміщення свого товару. Однак компанія, попри зменшення витрат, не скоротила вартість ліків на той відсоток, що раніше становив маркетинг.
Натомість керівництво компанії, здається, збирається іти іншим шляхом, адміністративним чином нав’язуючи аптекам свою продукцію. Такий висновок випливає із публікації «Економічної правди», в якій членкиня ради директорів фармкомпанії Катерина Загорій погрожує примусити аптеки брати продукцію «Дарниці» навіть собі у збиток – через Антимонопольний комітет.
Як слідує із публікації, відсутність на аптечних полицях ліків від компанії вона збирається трактувати не як наслідок ринкової кон’юнктури, а як навмисне введення в оману покупця. Крім того, менеджмент компанії не виключає і внесення змін до законодавства, що створювали б ексклюзивні умови для Дарниці на фармацевтичному ринку країни.
Ті, хто слідкує довгий час за фармацевтикою України, певно згадають, що це не перший випадок, коли керівництво «Дарниці» вдається до неринкових методів продавлювання інтересів своєї фірми. Правда, раніше до «предметних рішень» залучали персонажів більш впливових за Нефьодова з Миловановим: чоловік Катерини Гліб Загорій лобіював інтереси компанії в кріслі народного депутата України, а саме подружжя на правах найбільших донорів Блоку Петра Порошенка мало свою людину в адміністрації попереднього президента.
Мова йде про колишнього заступника глави Адміністрації президента Олексія Філатова, що зараз обслуговує інтереси «Дарниці» на чолі керівника адвокатського об’єднання «Екво». Де він, зокрема, засвітився в справі захоплення фармкомпанією акцій свого головного конкурента – Борщагівського хіміко-фармацевтичного заводу. На продаж пакету, що належав раніше місту Києву, при цьому дивним чином «заплющили очі» в Антимонопольному комітеті.
Що вплив на АМКУ теж забезпечувався через Філатова непрямо вказують і синхронні обшуки, що відбулись у цього адвоката та колишньої уповноваженої Антимонопольного комітету України Світлани Панаіотіді.
Нинішня ситуація дуже схожа на попередні спроби «Дарниці» нав’язати свою продукцію аптечним мережам не економічними аргументами, а адміністративним тиском, використовуючи вплив на органи влади, зокрема, Антимпонопольний комітет.
Очевидно, кінцевою метою є зобов’язати аптечні мережі (на які Катерина Загорій традиційно перекладає відповідальність за зростання цін) брати продукцію «Дарниці» на тих умовах і за тими цінами, які хотілось би мати керівництву фармацевтичного гіганта. Для українців це означатиме подальше зростання цін на медикаменти. І якщо ринок знову піддасться адміністративному диктату «Дарниці», то на виході споживач заплатить за неефективність її бізнес-моделі зі своєї кишені. Ще гірше ситуація складеться для аптек, багато із яких і так уже працює на межі рентабельності, витримуючи серйозну конкуренцію із мережевою комерцією. Озвучені Загорій ініціативи можуть призвести до того, що дешеві ліки опиняться в он-лайн аптеках, а стаціонарні заклади будуть вимушені продавати дорогу продукцію від «Дарниці», що не матиме особливого попиту. Як підсумок, це приведе до закриття, скорочення, недоступності аптек у віддалених місцевостях.
Єдине, на що залишається сподіватись українцям, так це на те, що апаратні можливості власників «Дарниці» серйозно зменшилися із зміною керівництва країни і важелів для втручання в ринкові процеси у них стає все менше. То ж краще їм, замість перекладати власні проблеми на аптеки, згадати про «невидиму руку ринку» і шукати внутрішні ресурси для збільшення привабливості власної продукції.
Коментарі
Додаючи коментар, будь ласка, будь ласка, будьте толерантними та утримуйтеся від образ на адресу інших учасників дискусії - навіть якщо Ви не поділяєте їхньої думки.
-
